Нирки людини виконують найважливішу функцію фільтрації крові. Протягом доби через це парний орган проходять понад 200 літрів плазми і зважених у ній клітин. При цьому небезпечні патогенні мікроорганізми виводяться з організму з сечею. Саме тому будь-які захворювання, які вражають систему, що відповідає за хімічний гомеостаз, так небезпечні.
При комплексному обстеженні в уролога, нефролога або терапевта нерідко виявляється така патологія, як кіста нирки. Доброякісне новоутворення, обмежене капсулою і має округлу форму, може бути діагностовано як у чоловіків, так і у жінок. На щастя, в більшості випадків (майже 90%) подібна хвороба не вимагає активного медикаментозного втручання, але і пускати все на самоплив теж не варто.
Джерела появи новоутворення
Для того щоб зрозуміти, що стає мотиватором організму на утворення такої капсули, слід розібратися з терміном «кіста». У медичних довідниках зазначено, що це новоутворення відносно невеликих розмірів, обрамлене сполучною тканиною і заповнене рідиною. Головна небезпека виникнення пухлини полягає у можливому збільшенні її розмірів і негативному впливі на навколишні тканини.
Причини появи кісти нирки прийнято поділяти на три групи:
- Генетична схильність.
- Вроджена патологія.
- Набуте захворювання.
У першому випадку все цілком логічно. Було помічено, що ризик появи капсули з рідиною на парному внутрішньому органі залежить від спадковості. При наявності подібного захворювання в сімейному анамнезі ймовірність появи проблеми зростає в кілька разів.
Якщо говорити про набуту недугу, то механізм розвитку патологічного стану базується на негативній зміні відтоку сечі з ниркових каналів. При цьому імунна система організму реагує на подібну аномалію і обмежує накопичену рідина в капсулі. Нерідко при нормалізації стану така пухлина розсмоктується без медикаментозного або хірургічного лікування.
Що може спровокувати розвиток описуваного захворювання? На першому місці в переліку подразників для нирок знаходяться супутні недуги різних систем. Кіста нерідко стає ускладненням гіпертонії, пієлонефриту, сечокам’яної хвороби або туберкульозу.
Окремо потрібно згадати ризик вродженої патології. Внаслідок впливу на плід негативних факторів (зловживання алкоголем матері, внутрішньоутробні інфекції) можливі збої в утворенні ниркових канальців і подальший розвиток кісти.
Основні ознаки захворювання
Прояви кісти нирки безпосередньо залежать від її розмірів. У більшості випадків новоутворення на ранній стадії не приносить своєму носієві ніякого дискомфорту. Проблеми виникають пізніше, коли капсула з рідиною починає тиснути на навколишні тканини та органи. Багато хворих описують свої відчуття, як відчуття тяжкості і ниючий хронічний больовий синдром в області спини. Це пов’язано з впливом пухлини на сечовід і ниркову лоханку.
Явні симптоми кісти нирки виникають, коли скупчення рідини в сполучній тканині стає досить великим. При цьому відбувається погіршення відтоку сечі та її застій в органі. Нерідко таке явище стає джерелом виникнення вторинної інфекції і появи ознак запального процесу. Перебіг хвороби характеризується підвищенням температури тіла, невмотивованої слабкості, втратою працездатності та біль, що віддає в статеві органи.
Якщо інфекція вражає не сам парний орган, а безпосередньо новоутворення, то можлива поява ознак абсцесу. Найбільшу небезпеку несе розрив капсули. В цьому випадку спостерігаються спазм м’язів черевної порожнини та больовий синдром, що поширюється на весь живіт.
Діагностичні методи
Затягувати з відвідуванням лікаря при виявленні у себе перших ознак негативної зміни роботи нирок не варто. Важливо знати, що кіста не завжди розсмоктується самостійно. Близько 10% хворих, що страждають таким захворюванням, набувають хронічну ниркову недостатність, гідронефроз або пієлонефрит.
Виявити кісту нирки при візуальному огляді або пальпації хворобливого ділянки досить складно. Без додаткових апаратних засобів діагностики лікар може сплутати новоутворення з нижнім сегментом органу або істинною пухлиною. Тому при перших підозрах на застій рідини хворому призначаються загальний аналіз крові, сечі (наявність вторинної інфекції) та інші уточнюючі процедури.
Найбільш інформативними методами підтвердження первинного діагнозу стають ультразвукове дослідження та комп’ютерна томографія. Проведення таких апаратних досліджень дозволяє візуалізувати процеси, що протікають в організмі і визначити не тільки наявність, але і розмір пухлини, що дуже важливо при виборі терапевтичних дій (медикаменти або операція).
Для визначення ступеня небезпеки кісти рекомендовано виконання пункційної біопсії. За допомогою спеціальної голки береться зразок тканин для подальшого гістологічного дослідження. Всі маніпуляції проводяться під контролем спеціального обладнання (УЗД, рентген).
Лікування кісти нирки
Найчастіше терапія захворювання зводиться до контролю росту новоутворення та усунення симптомів патології. Медикаментозний вплив дозволяє зменшити біль, знизити артеріальний тиск, нормалізувати температуру тіла. Нерідко призначають спеціальні препарати, спрямовані на пригнічення вторинної інфекції і відновлення сольового балансу.
При виявленні збільшення розмірів пухлини уролог або нефролог призначає оперативне втручання. Хірургічна операція необхідна при:
- порушення струму сечових каналів;
- підтвердження злоякісності новоутворення;
- підвищений ризик розриву;
- тяжкої артеріальної гіпертензії.
Оптимальним рішенням для пацієнта вважається лапароскопія або дренування з наступним випорожненням вмісту капсули. Такі маніпуляції виконуються за допомогою спеціального устаткування і під контролем рентгенівського апарату. В особливо важких випадках (кіста знаходиться глибоко в паренхімі органу) можливе видалення однієї нирки.
Реабілітаційний період та профілактичні заходи
Оперативне лікування кісти нирки зазвичай передбачає малоінвазивний вплив на організм, тому на час відновлення хворому рекомендовані звичайний постільний режим і прийом антибіотиків для запобігання розвитку супутньої інфекції.
Надалі незайвою буде спеціальна дієта. Рекомендовано обмежити споживання солі, білка. Краще повністю відмовитися від смажених, жирних страв, алкоголю і фаст-фуду. Слід суворо контролювати кількість випитої рідини, щоб уникнути утворення набряків і підвищення артеріального тиску.
Запобігти захворювання вдається далеко не завжди, так як передбачити спадковий фактор досить складно. Для зменшення ризику появи набутої форми недуги фахівці рекомендують ретельно санувати можливі осередки інфекції, всіляко уникати переохолодження і механічних пошкоджень спини (травм, ударів).
Особливу увагу необхідно приділяти профілактиці вроджених патологій. Майбутні мами повинні вести здоровий спосіб життя, позбутися шкідливих звичок, планово проходити ультразвукове обстеження під час вагітності і своєчасно лікувати ТОРЧ-інфекції.