Вчені виявили докази зменшення генетичного різноманіття популяцій китів біля узбережжя Південної Джорджії в Південній Атлантиці, що є наслідком інтенсивного китобійного промислу в 20 столітті. Це відкриття стало можливим завдяки аналізу скам’янілостей і останків тварин.
Група міжнародних дослідників, очолювана експертами з Інституту морських ссавців Орегонського університету в США, провела порівняльне дослідження ДНК блакитних і горбатих китів того періоду і їх сучасних побратимів.
Китобійний промисел у 20 столітті досяг небувалих масштабів, що призвело до загибелі більше двох мільйонів китів в південній півкулі. Це включало 345 775 антарктичних блакитних китів (Balaenoptera musculus intermedia), 215 848 горбатих китів (Megaptera novaeangliae) і 726 461 фінвала (Balaenoptera physalus), причому понад 175 000 з цих китів були спіймані тільки поблизу острова Південна Джорджія.
Анжела Л. Сремба, автор статті, висловила здивування виживанню цих видів, підкресливши важливість розуміння історичних даних для прогнозування майбутніх змін. За її словами, нерозуміння минулого може перешкодити нашій здатності виявляти майбутні зрушення.
Результати, опубліковані в Journal of Heredity, вказують на значне зниження материнської ДНК у китів. Вчені попереджають, що це може призвести до ерозії культурної пам’яті та мати далекосяжні наслідки для видів, які пережили це масове винищення. Отже, збереження генетичних даних китів має вирішальне значення для розуміння та захисту їх існування в постійно мінливому кліматі.