У світі налічуються сотні різновидів котів. Перш ніж заводити улюбленця, варто більше дізнатися про особливість породи. Від правильного догляду за конкретним видом залежить здоров’я тварини. Коти породи мейн-кун https://kotomaniya.com.ua/mejn-kun з’явилися в результаті природного добору і вважаються найбільшими свійськими тваринами породи котячих.
Особливості породи мейн-кун
Коти породи мейн-кун є предками котиків, завезених до Америки з країн Балтії та Скандинавії. У суворому кліматі штату Мен краще прижилися тварини з довгою шерстю. Побутує думка, що завезені тварини схрещувалися з місцевими дикими котами.
Порода тварин налічує приблизно 250 років, і сформувалася шляхом природного відбору без застосування селекції. Наприкінці 19 століття у США проходили перші виставки свійських котів породи мейн-кун. У середині 20 століття популярність цього виду кішок згасла, проте на початку 80-х років мейн-куни знову стали відомими у всьому світі.
Характерними ознаками породи є китички на вухах, завдяки чому вони візуально нагадують рись. Ще одна особливість виду — довга шерсть. Дорослі коти мають так звану шерсть трьох довжин. Внизу у них росте густа коротка «шубка», довгий ворс складається з коротших та довших шерстинок. Така побудова та густота покрову не дозволяє котові мерзнути навіть у дуже сильні морози.
Тіло у котів довге, лапи короткі та міцні. Тварини мають добре розвинену м’язову систему. Стосовно тіла голова здається дещо малою. Великі очі трохи розкосої форми. Шерсть може мати забарвлення кількох відтінків. Дорослі самці досягають ваги до 11 кг, самки виростають до 8 кг.
Особливості характеру домашніх улюбленців
Перш ніж заводити котика породи мейн-кун, потрібно більше дізнатися про їхній характер:
- коти миролюбні та доброзичливі, добре ладнають з дорослими та дітьми;
- тварини мають мелодійний приємний голос;
- коти відзначилися як вмілі мишолови;
- піддаються дресируванню;
- котики уживаються з іншими домашніми тваринами.
Коти мають незалежний характер, вони самостійні, спокійні. Проте часто тварини люблять пустувати, бігати, гартися. Власники мейн-кунів розповідають, що вони полюбляють відпочивати у найнесподіваніших місцях. Здається, тваринам нічого не відомо про гравітацію, адже вони можуть спати на поличках, відчинених дверях. Коти повільно дорослішають: зрілими тварини вважаються у віці 4-5 років. Можливо тому вони до поважного віку залишаються грайливими та активними.
Як доглядати за тваринами
Коти породи мейн-кун не потребують особливого догляду. Достатньо вичісувати їхню шерсть спеціальними щітками раз на два тижні. Це робити легко, оскільки шерсть не збивається та не сплутується у ґудзи. Під час линьки потрібно вичісувати шерсть раз на тиждень.
Котів можна привчити до водних процедур, проте не варто їх купати надто часто. Мити мейн-куна слід по мірі забруднення шерсті без використання агресивних мильних засобів. Для запобігання вушних захворювань слід систематично чистити вуха.
Які хвороби небезпечні для котів
Котики виду мейн-кун належать до порід з міцним здоров’ям. Щоб підтримувати улюбленців у хорошій формі, потрібно забезпечити їм належне харчування та періодично показувати ветеринару, оскільки тварини мають схильність до таких захворювань:
- хвороби серця;
- полікістоз нирок;
- спінально-м’язова атрофія;
- дисплазія тазостегнових суставів.
Часто у котів цієї породи спостерігається багатопалість, проте у деяких регіонах США це не вважається вадою. Кішкам потрібно проводити вакцинацію. За належного догляду тварини доживають до віку 15-20 років. На відміну від собак (для яких діє правило: чим крупніша тварина, тим коротший її термін життя), розмір мейн-куна не впливає на його довголіття.