Хоча в середні віки Оксфорд був одним з найголовніших центрів освіти в Європі, рівень вбивств там становив приблизно 60-75 на 100 тисяч осіб населення. Це в 50 разів більше, ніж в британських містах XXI століття.
Співробітники Кембриджського інституту кримінології зібрали колекцію інтерактивних карт, складених на основі розслідувань 700-річної давності — їх проводили в трьох англійських містах (Лондоні, Оксфорді та Йорку) в XIV столітті. Вся інформація про це опублікована на спеціальному сайті проекту.
Середньовічна Англія – період, що почався в 1066 році, після перемоги Вільгельма I Завойовника (на той момент — нормандського герцога) в битві при Гастінгсі проти короля Гарольда, і закінчився з поразкою Річарда III в битві при Босворті в 1485-М. Це стало закінченням війни троянд, приходом до влади Тюдорів і початком англійського Відродження.
Коли житель середньовічної Англії помирав з незрозумілих причин, з’ясуванням того, що з ним сталося, займалося спеціальне посадова особа — коронер. Він же складав звіти про події та розслідування, і деякі з них дійшли до наших днів. Звичайно, ми точно не знаємо, наскільки ретельними та неупередженими були ці розслідування, оскільки багато записів базуються на заявах місцевих присяжних.
Оксфорд – важливе місто для середньовічної Англії, оскільки вже до 1096 року там з’явився Оксфордський університет, один з найстаріших вузів у світі і перший англомовний на Британських островах. Сьогодні Оксфорд – синонім престижності, якості освіти, досліджень. У середні віка в цьому закладі навчалися лише священнослужителі, які часто відчували фінансові труднощі.
Університету місто зобов’язане славою не тільки в науковому світі, але і в кримінальному. Як показало дослідження кримінологів з Кембриджа, саме “смертельно жорстокі” студенти перетворили Оксфорд в “столицю вбивств” Англії того періоду. До початку XIV століття там було сім тисяч жителів, з яких 1500 — ймовірно, учні.
Серед студентів часто відбувалися конфлікти – в основному між жителями півночі (уродженці Шотландії та півночі Англії) та жителями півдня (Англія, Уельс та Ірландія). Оскільки учні були священнослужителями, за законом вони уникали судового переслідування.
Дослідники з’ясували, що найчастішими видами зброї, яку використовували оксфордські злочинці, були меч, довгий або короткий ніж, сокира, луки і стріли. Також вони пускали в хід власні руки та інші предмети, в тому числі інструменти. Окрім вбивств, у звітах коронера йшлося про нещасні випадки, хвороби, випадки в Церкві та тюрмах.
На карті, складеній кембриджськими кримінологами, відзначено 68 вбивств. В одному із записів коронер розповів, як у квітні 1299 року вчений наніс ножове поранення секс-працівниці, коли вона зажадала грошей за свої послуги: «У неділю, перед святом апостолів Пилипа і Якова, Марджері де Херефорд померла в будинку при церкві Святого Олдейта в Оксфорді. Того дня її зустрів коронер Джон де Осеней, на лівій грудях у неї була рана шириною в дюйм і глибиною в п’ять дюймів». За допомогою присяжних коронер з’ясував, що якийсь учень, ім’я якого невідоме, під час комендантської години привів Марджері в зал лорда і там вступив з нею в статевий зв’язок. А оскільки вона зажадала грошей, чоловік вихопив ніж і поранив жінку в ліву груди, в результаті Марджері померла.
Хоча Оксфорд в Середньовіччі був одним з найголовніших центрів освіти в Європі, рівень вбивств там становив приблизно 60-75 на 100 тисяч осіб населення. За словами кримінологів, це в чотири-п’ять разів більше, ніж в Лондоні і Йорку тих же часів, і в 50 разів більше, ніж в британських містах XXI століття