Як випливає з нового звіту Global Energy Monitor (GEM), Китай продовжує лідирувати у світі за темпами зростання відновлюваних джерел енергії.
У країні будується 180 ГВт сонячних електростанцій промислового масштабу і 159 ГВт вітряних електростанцій, разом – колосальні 339 ГВт нових енергопотужностей. Це майже вдвічі більше, ніж будується у всіх інших країнах світу разом узятих. Для порівняння, у США будується всього 40 ГВт. Однак Китай не поспішає при цьому відмовлятися і від вугілля. У 2022-2023 роках було схвалено будівництво нових вугільних електростанцій потужністю 218 ГВт, що в чотири рази більше, ніж у попередній п’ятирічний період.
За прогнозами, до кінця 2024 року Китай досягне 1200 ГВт встановленої потужності вітрової та сонячної енергетики, що на шість років випереджає поставлену урядом мету. Аналітики зосередилися на сонячних фермах потужністю 20 МВт і більше, безпосередньо підключених до електромережі. Це означає, що фактичний обсяг сонячної енергії в Китаї може бути значно вищим, враховуючи, що невеликі сонячні ферми становлять 40% сонячних потужностей країни.
Звіт GEM також підкреслив ефективність Китаю в будівництві запланованої інфраструктури відновлюваної енергії. Так, 339 ГВт вітрових і сонячних електростанцій, які вийшли на стадію будівництва, становлять третину від усіх запропонованих проєктів, значно перевищуючи світовий темп будівництва в 7%.
У Китаї бурхливими темпами розвивається відновлювальна енергетика, зокрема завдяки підтримці уряду. Сі Цзіньпін наголосив на необхідності “нових якісних продуктивних сил”, які включають в себе і зелене виробництво.
У період з березня 2023 року по березень 2024 року Китай встановив більше сонячних електростанцій, ніж за попередні три роки разом узяті, і більше, ніж весь інший світ за 2023 рік.
Однак досягнення цих вражаючих показників – лише частина завдання. Аналітики попереджають, що для досягнення амбітної мети Китаю зі зниження вуглецевоємності економіки на 18% знадобиться ще більше потужностей поновлюваних джерел енергії. Вуглецеємність вимірює кількість викидів CO2, що утворюється під час виробництва однієї кіловат-години електроенергії. Попередні дослідження припускають, що Китаю потрібно буде встановити від 1600 до 1800 ГВт вітрової та сонячної енергії до 2030 року, щоб досягти своєї мети з отримання 25% всієї енергії з не викопних джерел. З 2020 по 2023 рік тільки 30% приросту споживання енергії було забезпечено завдяки ВДЕ, що не досягає цільового показника в 50%.
Водночас Китай не поспішає відмовлятися від вугілля. Попри обіцянку 2021 року “суворо контролювати” будівництво нових вугільних електростанцій, кількість дозволів Китаю на їхнє зведення збільшилася вчетверо у 2022 і 2023 роках, як порівняти з попереднім п’ятирічним періодом між 2016 і 2020 роками. З початку 2022 року було дозволено будівництво приблизно 218 ГВт нових вугільних електростанцій. Крім того, загальне зростання споживання вугілля збільшилося з середнього 0,5% на рік до 3,8% на рік між цими періодами.
Геополітична напруженість загострила проблеми енергетичної безпеки в усьому світі. Масові відключення електроенергії в деяких регіонах Китаю в останні роки також підігріли ці побоювання. Влада розглядає вугілля як надійне джерело енергії для вирішення проблеми мінливості поновлюваних джерел. Незважаючи на те, що сектор чистої енергетики став основним двигуном економічного зростання Китаю, забезпечивши 40% приросту ВВП у 2023 році, вугілля залишається найважливішою складовою енергетичної стратегії країни.
Для ефективного використання зростаючого обсягу чистої енергії, що виробляється китайськими вітряними і сонячними електростанціями, необхідно покращувати рішення для зберігання енергії та гнучкості електромережі.
Визнаючи цю проблему, китайський уряд визначив літій-іонні акумулятори як одну з “трьох нових” технологій, необхідних для зростання, поряд з електромобілями і сонячними панелями. У 2023 році Китай інвестував $11 млрд у мережеві акумуляторні батареї, що на 364% більше, ніж у 2022 році.