У середині березня 2024 року запуск двох китайських супутників обернувся невдачею. Розгінний блок не зміг забезпечити правильну траєкторію, і корисне навантаження до цільової орбіти не дісталося. Офіційно місію визнали аварійною, але жодних подробиць про її цілі та перебіг польоту не повідомлялося. Нові дані американської космічної розвідки показали, що апарати точно не загублені: вони здійснили маневр зі зміни орбіти.
Далека ретроградна навколомісячна орбіта (DRO) – один із двох класів навколомісячних орбіт, нарівні з “майже прямолінійною гало-орбітою” (NRHO), які відомі давно, але донедавна ніколи серйозно не розглядалися. Це пов’язано з високими вимогами до точності позиціонування апаратів на них. Проте і DRO, і NRHO дають колосальні переваги космічним кораблям, призначеним для освоєння Місяця. На ілюстрації – траєкторія польоту американського корабля Orion, який здійснив обліт Місяця 2022 року, він став другим після китайського зонда Чан’є-5 рукотворним тілом, яке посіло далеку ретроградну орбіту. Передбачається, що супутники DRO-A і B теж повинні були на неї вийти / © NASA
Портал SpaceNews повідомив, що, за даними 18-ї ескадрильї космічної оборони (18 SDS) Космічних сил США, об’єкт із міжнародним ідентифікатором 2024-048A щонайменше одного разу змінив висоту своєї орбіти з 525 x 132 577 кілометрів на 971 x 225 193 кілометри в період із 14 по 26 березня. Цей об’єкт асоційований із запуском ракети-носія “Чанчжен-2C” 13 березня і, за всіма ознаками, є або розгінним блоком (третьою сходинкою), або його корисним навантаженням, закріпленим на адаптері, або одним із двох супутників DRO-A і B, які слугували корисним навантаженням.
За всіма ознаками Китай робить спроби виконати хоча б частину завдань, поставлених перед невдалою місією до Місяця. Однак жодних подробиць про ці маневри Піднебесна не повідомила, а маневрів було щонайменше два, адже об’єкт підняв не тільки апогей, а й перигей своєї орбіти.
Важливо зазначити, що, як це часто буває у випадку з китайською космонавтикою, напевно не відомі цілі, можливості та технічні характеристики апаратів DRO-A і B. Є тільки непрямі ознаки, за якими американські фахівці космічної розвідки можуть зробити загальні висновки.
- В Японії створять систему апаратів, що дозволяє стежити за космічним сміттям
- Політ космонавтів до Марса визнали смертельно небезпечним
- Подивіться на незвичайне тріо, що зливається на знімку “Хаббла” (фото+відео)
Параметри старту носія “Чанчжен-2C” (CZ-2C) 13 березня схожі на запуск до Місяця. Принаймні Китай заявляв зони закритого повітряного простору (регіони падіння відпрацьованих першого і другого ступенів), характерні для пуску або до геостаціонарної орбіти, або на відлітну траєкторію до Місяця. Через кілька годин після запуску інформаційне агентство “Сіньхуа”, офіційне державне ЗМІ уряду Китайської Народної Республіки, опублікувало коротку замітку про невдачу місії. У ній ішлося про те, що розгінний блок “Юаньчжен-1S” (YZ-1S) не зміг точно вивести супутники DRO-A і DRO-B на цільову орбіту. При цьому зазначалося: “найближчим часом розпочнеться робота з утилізації”.
Фразу про утилізацію важко інтерпретувати інакше як зведення корисного навантаження з орбіти в щільні шари земної атмосфери або її переведення на орбіту поховання. Судячи з даних 18 SDS, відстежуваний об’єкт точно не збирається повертатися додому і, навпаки, віддаляється від Землі. Якщо 2024-048A – це обидва супутники поруч, і у них достатньо енергетики, щоб підняти свій апогей майже на 100 тисяч кілометрів, то це слабко схоже на маневр поховання.
Для переходу на далеку ретроградну навколомісячну орбіту (distant retrograde orbit, DRO) залишається зовсім небагато. Точний перигей, з якого це можливо для 2024-048A, розрахувати важко, але він знаходиться в районі 320 тисяч кілометрів від Землі. Щоб підняти свою орбіту до цієї висоти з 225 тисяч кілометрів, потрібно набагато менше палива, ніж знадобилося для попереднього маневру. Очевидно, китайські космічні інженери вирішили спробувати вичавити максимум із супутників і протестувати їх на максимально досяжній – в умовах, що склалися, – відстані.
Про те, яке завдання DRO-A і B, можна судити тільки за публікацією, що вже зникла з відкритого доступу, в китайському виданні Journal of Deep Space Exploration (архівна копія). У статті вчені запропонували протестувати систему навігації в навколомісячному просторі за допомогою трьох супутників: одного на низькій навколоземній орбіті і двох – на далекій ретроградній навколомісячній. Англомовна абревіатура цієї орбіти (DRO) у назві супутників говорить сама за себе, а перший апарат угруповання (DRO-L) запустили в лютому 2024 року.
Невдалі результати експерименту з навігацією в навколомісячному просторі не повинні негативно вплинути на нинішню китайську програму вивчення й освоєння Місяця. Це радше побічний проєкт, який у разі успіху дасть змогу дещо розширити можливості.
Лише за тиждень після запуску DRO-A і B Китай відправив у політ апарат “Цюецяо-2” – супутник-ретранслятор і радіотелескоп для роботи на високоеліптичній навколомісячній орбіті. Він транслюватиме сигнали місії із забору ґрунту на зворотному боці Місяця, яка запланована пізніше на 2024 рік. Крім того, “Цюецяо-2” несе на борту кілька наукових приладів. Поки що місія йде повністю за планом.