Вчені провели перше незалежне дослідження ефективності політики “нульової терпимості” до коронавірусу, яку ввели в Китаї в розпал пандемії. Рівень смертності, який вони отримали, сильно відрізняється від офіційних даних.
У 2020 році в спробах зупинити пандемію коронавірусу китайський уряд прийняв політику «нульової терпимості» — в країні ввели дуже суворі заходи захисту, включаючи тотальний карантин. Вчені з Лондонської школи гігієни і тропічної медицини повідомили, що саме жорсткі заходи допомогли Уханю — початковому епіцентру Covid-19 — впоратися зі спалахом, а також застерегли від поспішного і різкого скасування обмежень в інших країнах, схильних до інфекції. Однак на початку грудня 2022 року влада КНР скасувала жорсткі обмеження: роль у цьому зіграли протести місцевих жителів, а також тиск на економіку країни.
За офіційними даними, за місяць після пом’якшення політики померли 59 938 осіб. Однак приблизно в той же час влада припинила щоденну публікацію статистики і прийняла більш вузьке визначення смертності від коронавірусної інфекції — в ній вирішили враховувати тільки тих, хто помер від дихальної недостатності, викликаної Covid-19. Через це дані про смертність не дозволяли оцінити дійсне число померлих від коронавірусної хвороби.
Нове дослідження, опубліковане у виданні JAMA, показало, що насправді померлих було набагато більше — 1,87 мільйона осіб. Цей показник відноситься тільки до людей 30 років і старше, які померли в період з грудня 2022 року по січень 2023-го. За даними дослідників, смертність переважно спостерігалася серед літніх людей і фіксувалася у всіх провінціях материкового Китаю, крім Тибету.
Інформацію про смертність вчені отримували з опублікованих некрологів Пекінського університету та Університету Цінхуа в Пекіні, а також Харбінського технологічного інституту з 1 січня 2016 року по 31 січня 2023-го. Чисельність працівників, включаючи діючих та пенсіонерів, у трьох університетах станом на 2022 рік становила 19 992, 19 898 та 7293 відповідно. Вузи публікували на своїх сайтах некролог кожного померлого співробітника із середньою затримкою близько трьох днів після дати смерті. Цей процес відбувався послідовно як до, так і під час пандемії. Крім того, вчені аналізували пошукові запити китайських користувачів, пов’язані зі смертністю.
Автори дослідження оцінили відносну зміну смертності за допомогою методу переривчастих часових рядів – квазіекспериментального методу, широко використовуваного для оцінки причинного впливу потрясінь або заходів, введених в певний момент часу. Також автори статті використовували сегментовану негативну біноміальну регресійну модель, розділивши часовий ряд на три періоди: до пандемії (січень 2016-го — грудень 2019-го), період «нульової терпимості» (січень 2020-го — листопад 2022-го) та період пом’якшення обмежень щодо Covid-19 (грудень 2022-го — січень 2023-го).
Дослідники встановили, що серед співробітників Пекінського університету та Університету Цінхуа з грудня 2022 року по січень 2023-го сталося 130 та 42 смертельні випадки відповідно. Ще зафіксували 31 смерть серед співробітників Харбінського інституту. Пік смертності припав на четвертий тиждень грудня 2022 року. В цілому, за оцінками, з грудня 2022-го по січень 2023-го в Китаї зареєстрували 1,87 мільйона випадків надмірної смертності серед людей у віці 30 років і старше.
Слід зазначити, що якщо оцінки дослідників вірні, то число загиблих після зняття ковідних обмежень в КНР надзвичайно низька. Скажімо, у США надлишкових ковідних смертей за час епідемії було понад мільйон (приблизно кожен 300-й).
Виходячи з оцінок нової роботи, загальне число жертв коронавірусу в Китаї має бути істотно нижче американського показника (мабуть, менше кожного 500-го жителя). Чому так вийшло – сказати складно.
Можливо, річ у тім, що до моменту зняття ковідних обмежень основна маса населення КНР була вакцинована, в той час як в Сполучених Штатах утримати коронавірус карантинами не змогли, і основна частина жертв епідемії припала ще до завершення масової первинної вакцинації.