За допомогою нової технології обробки зображень співробітники Британської бібліотеки виявили прихований текст в “Анналах” Вільяма Кемдена — основному історичному джерелі за правління Єлизавети I. Виявилося, що деякі фрагменти хроніки були грунтовно змінені після смерті королеви — на користь нового короля.
Вільям Кемден (1551-1623 роки життя) — англійський історик і один з основоположників археології. Його головними роботами заведено вважати “Британію”, це перший докладний огляд Англії, Уельсу та Ірландії, і “Аннали”. Останні являють собою хроніку правління англійської королеви Єлизавети I Тюдор.
Кемден був прийнятий при дворі, у нього було безліч знайомств в колах, близьких до королеви. І в 1597 році він отримав замовлення на написання історії правління Єлизавети I. Для виконання такої роботи Кемдену надали доступ не тільки до всіх державних архівів, а й до особистих документів лорд-канцлера. Також він записував свідчення очевидців тих чи інших подій.
Видали “Аннали” тільки в 1615 році, під час правління короля Якова I Стюарта. Існує гіпотеза, що Кемден намагався місцями поміняти текст, щоб не викликати гнів короля. Зараз з’явилися серйозні докази цієї гіпотези.
Студентка Оксфордського університету Хелена Рутковська (Helena Rutkowska) спільно зі співробітниками Британської бібліотеки виявила в рукописних чернетках “Анналів” прихований текст, який змінює наші уявлення про історію правління Єлизавети I.
Кемден писав латиною, і зараз учасники спільної програми Оксфордського університету, Відкритого університету та Британської бібліотеки перекладають його чернетки англійською. Крім цього, вони досліджують листи рукописів за допомогою методу поліпшеної візуалізації.
Саме так Рутковська знайшла кілька фрагментів, де первісний текст був підчищений, а поверх нього написаний новий. Перший варіант вдалося прочитати, і виявилося, що він не просто відрізняється від загальновідомого. Іноді мова можна вести навіть не про цензуру, а про пряму підробку історичного джерела.
За життя королеви Єлизавети гостро стояло питання про те, хто займе престол Англії після її смерті. Єлизавета була дочкою Генріха VIII і його другої дружини Анни Болейн, яку стратили, коли дочці не було і трьох років. Генріх викреслив Єлизавету з заповіту, проте у віці 25 років в результаті низки змов вона стала королевою Англії.
Були й інші претенденти на англійський престол — наприклад, королева Шотландії Марія Стюарт, яку в результаті її претензій стратили. Сучасники Єлизавети сподівалися, що вона вийде заміж і народить спадкоємця династії Тюдорів, але цього не сталося. До самої смерті вона носила неофіційний титул Королеви-Діви.
Якщо ви відкриєте підручник історії, то дізнаєтеся, що люди з близького оточення королеви неодноразово просили її назвати ім’я наступного короля, щоб уникнути традиційних англійських розборок навколо престолу, іноді досить кривавих. Але Єлизавета довго мовчала і лише на смертному одрі назвала свого наступника — шотландського короля Якова VI (в Англії його коронували під ім’ям Якова I), сина страченої королеви Марії. Правління династії Тюдорів закінчилося, корона Англії перейшла Стюартам.
Про те, що королева, вмираючи, встигла назвати ім’я наступного короля, нам відомо саме з «Анналів» Кемдена. Ніяких інших джерел, що свідчать про цю подію, немає. З хроніки Кемдена ця інформація потрапила в усі наступні історичні роботи і підручники.
- Вчені виявили альтернативу антибіотикам
- Забруднення сонцезахисним кремом виявилося менш небезпечним для дикої природи, ніж вважалося раніше
- Простий аналіз сечі підкаже стан м’язів: його можна використовувати вдома
Але ось в першій версії тексту, що описує смерть Єлизавети, ні про які передсмертні усні заповіти мови не йде. Більш того, там згадується, що королева перед смертю навіть не могла говорити через сильні болі.
Важливо відзначити, що другий варіант рукопису (з назвою наступника) написаний рукою Кемдена — в цьому у дослідників немає сумнівів. Швидше за все, король переконав історика внести такі зміни, щоб зробити свою коронацію хоча б відносно легітимною.
Це не єдиний момент в історії Англії, який зазнав виправлення в хроніці. Наприклад, в першому варіанті рукопису є згадка про те, що в 1598 році людина на ім’я Валентин Томас був посланий шотландським королем Яковом для вбивства Єлизавети. У другому варіанті Кемден пише лише про те, що Томас «звинуватив шотландського короля в недоброзичливому ставленні до королеви».
Є сліди фальсифікації і в розділах, що описують відносини Єлизавети і її заклятого ворога, короля Іспанії Філіпа II, і в тій частині рукопису, де йдеться про відлучення королеви від Католицької церкви. Ця подія сталася в 1570 році, коли королева придушила повстання північних баронів, які хотіли звести на трон католичку Марію Стюарт (сама Єлизавета сповідувала англіканство).
Додамо, що робота з вивчення та перекладу рукопису Кемдена триває. Дослідники вважають, що попереду їх чекає чимало нових знань про справжню історію Англії, що не зазнала королівської цензури або фальсифікації.