Нове дослідження, опубліковане в журналі “Scientific Reports”, показує, що здорові літні люди сприймають кольори інакше, ніж молоді. Це дослідження, в якому брали участь як молоді, так і літні люди, вказує на те, що спосіб, у який наш мозок обробляє кольори, змінюється з віком.
У дослідженні взяли участь 17 молодих людей (середній вік 27,7 років) і 20 літніх людей (середній вік 64,4 роки), які піддавалися впливу різних кольорів у затемненій кімнаті. В ході експерименту кожному учаснику показували 26 різних кольорів протягом п’яти секунд, а дослідники вимірювали діаметр їхніх зіниць. Ці кольори варіювалися від темних, приглушених і насичених відтінків до світлих пурпурових, синіх, зелених, жовтих, червоних, помаранчевих і сірих.
Основний висновок полягає в тому, що зіниці людей похилого віку звужуються менше у відповідь на насиченість кольору, особливо на зелені та фіолетові відтінки, порівняно з молодими людьми. Така реакція свідчить про зниження чутливості до інтенсивності кольору з віком. Однак обидві вікові групи однаково реагували на “легкість” колірних відтінків.
Це перше дослідження, яке використовує пупілометрію, метод вимірювання діаметра зіниць, щоб продемонструвати вікові зміни у сприйнятті кольору. Воно ґрунтується на попередніх дослідженнях, які вказують на те, що люди похилого віку сприймають кольори поверхні менш яскравими, ніж молоді люди.
Провідний автор дослідження Яннеке ван Левен з Інституту неврології Королівського університету Лондона (UCL Queen Square Institute of Neurology) вважає, що це дослідження ставить під сумнів давнє переконання, що сприйняття кольору залишається стабільним протягом усього життя. Натомість воно вказує на поступове вицвітання кольорів з віком. Це явище може пояснити, чому в старшому віці змінюються кольорові вподобання і чому деяких людей похилого віку приваблюють яскравіші кольори.
Дослідження припускає, що чутливість первинної зорової кори до рівня насиченості кольору зменшується з віком. Ця ділянка мозку відповідає за отримання та обробку візуальної інформації від сітківки ока.
Крім того, дослідження може також дати уявлення про задню кортикальну атрофію (ЗКА), рідкісну форму деменції, яка характеризується значними труднощами у сприйнятті кольорів. Пацієнти з ЗКА демонструють знижену чутливість мозку до певних колірних тонів, особливо зеленого та пурпурного, у первинній зоровій корі та пов’язаних з нею мережах.
Професор Джейсон Уоррен, співавтор дослідження з Університету Квін Сквер у Каліфорнії, підкреслює більш широке значення цих висновків. Розуміння того, як сприйняття кольору змінюється з віком, може вплинути на адаптацію моди, декору та інших аспектів, пов’язаних з кольором, для людей похилого віку. Це також може покращити наше розуміння захворювань мозку, пов’язаних зі старінням, таких як деменція. Оскільки кольорові вподобання та інші зорові симптоми є поширеними при деменції, розуміння впливу нормального старіння на сприйняття кольору є надзвичайно важливим. Необхідні подальші дослідження для вивчення функціональної нейроанатомії, що стоїть за цими висновками, оскільки вищі ділянки кори головного мозку також можуть відігравати певну роль.