Вчені здійснили дивовижну знахідку в одній з печер на півдні Греції — їм вдалося знайти череп кроманьйонця, який жив на території майбутньої Еллади понад дві сотні тисяч років тому. Це говорить про несподівано ранній вихід наших предків з Африки, пишуть антропологи в журналі Nature.
До недавнього часу антропологи і палеонтологи вважали, що сучасна людина, Homo sapiens, виникла у Східній Африці приблизно 200 тисяч років тому, через кілька сотень тисяч років після поділу предків неандертальців і кроманьйонців. Перші люди, як показали розкопки, проникли на Близький Схід приблизно 70 тисяч років тому, а в Європу — близько 45 тисяч років тому.
З іншого боку, знахідки останніх років і генетичні дослідження говорять про те, що люди могли залишити Африку набагато раніше, як мінімум 130 тисяч років тому, і контактувати з неандертальцями на протязі довгого часу. На підтвердження цього вчені нещодавно знайшли в покинутій шахті в Марокко останки Homo sapiens, що жили в Африці приблизно 300 тисяч років тому.
На початку минулого року індійські вчені знайшли нові свідчення того, що людство могло виникнути набагато раніше, ніж вважали антропологи, і залишити Африку несподівано рано. Вони відкрили “кроманьйонські” знаряддя праці, виготовлені понад 175 тисяч років тому. Ще давніші сліди наших предків були знайдені трохи пізніше в Кенії.
Харваті і її колеги знайшли чергові докази на користь цієї теорії, вивчаючи матеріали розкопок, які грецькі археологи проводили в кінці сімдесятих років минулого століття на південному сході Греції, в карстовій печері Апідіма.
Крім різних предметів і знарядь праці, вчені знайшли на її території два фрагменти черепа, що збереглися настільки погано, що їх видову приналежність не можна було точно встановити. Археологи вважають їх звичайними “неандертальцями” і передали в музей на зберігання, де вони вкрай рідко привертали увагу інших дослідників.
Німецькі антропологи з’ясували, що насправді ці останки були однією з найважливіших знахідок століття, перевіряючи на них роботу алгоритмів, що дозволяють відновити тривимірну форму черепа за його ушкоджених фрагментів. Паралельно вчені точно виміряли вік скам’янілостей, заміривши частки ізотопів урану і торію.
І той, і інший аналіз приніс масу несподіванок — один з черепів, що зберігся трохи гірше від іншого, дійсно належав неандертальцеві, що жив у печері Апідіма приблизно 170 тисяч років тому. Він виявився стрішим, ніж спочатку вважали вчені, але це цілком вписуються в загальноприйняті уявлення про життя цих древніх людей і ареал їх проживання.
З іншого боку, другий череп не тільки виявився старше — його вік складав близько 210 тисяч років, але і він не належав представникові Homo neanderthalensis, а цілком однозначно кроманьйонцеві. На користь цього говорить те, що череп у нього був більш округлий, ніж у перших “аборигенів” Європи, і на його поверхні була відсутня характерна “шишка”, яка є у всіх неандертальців. При цьому він володів масою рис ранніх Homo sapiens.
Поки це найдавніший приклад того, що наші предки з’явилися несподівано рано. Як зазначила Харваті, череп з грецької печери приблизно на 20-30 тисяч років старше, ніж імовірно найдавніші останки Homo sapiens, знайдені недавно в Ізраїлі. Ба більше, вони на 150 тисяч років давніше, ніж кістки “перших” європейських кроманьйонців, знайдені в одній з печер в Румунії та в околицях села Костенки у Воронезькій області.
На її думку, мешканці печери Апідіма, а також інші популяції стародавніх Homo sapiens, залишили межі Африки дві сотні тисяч років тому, за іронією долі, спіткала та ж доля, що і останніх європейських і азіатських неандертальців.
Вони, швидше за все, повністю вимерли і не залишили своїх слідів у сучасному геномі людства, програвши в конкурентній боротьбі Homo neanderthalensis. На користь цього говорить те, що неандертальці, якщо вірити оцінкам віку другого черепа, жили в грецькій печері пізніше, ніж найдавніші кроманьйонці.
Якщо це дійсно так, то Харваті не виключає, що людство могло зробити не одну, а відразу кілька спроб заселити планету.
Поки не зрозуміло, наскільки успішними вони були, оскільки ні генетикам, ні антропологам поки не вдалося знайти жодних слідів тривалих контактів між неандертальцями та Homo sapiens в цю історичну епоху або довести їх відсутність.
Чому ці стародавні люди опинилися в Греції? Вчені припускають, що причина цього була проста — майбутня Еллада в той час служила однією із зон з відносно теплим і м’яким кліматом, де гомініди, а також фауна Європи часів зледеніння могла виживати під час чергових наступу льодовиків і похолодань клімату. Цілком можливо, що інші сліди стародавніх Homo sapiens ховаються в інших “льодовикових оазисах”.