Дослідження пилку за останні 12 тисяч років вказує, що людина, всупереч традиційним уявленням, сприяла зростанню біорізноманіття на континентах Північної півкулі.
Вчені, які опублікували своє дослідження в журналі Nature Ecology & Evolution, проаналізували дані з 1763 колекцій викопного пилку, що охоплюють період голоцену. Загалом було зібрано 64 305 зразків пилку з усіх континентів, крім Антарктиди. У перші 1,5-4 тисячі років цього періоду відбулася швидка зміна рослинного складу зі зниженням видового різноманіття.
Несподіваним відкриттям стало те, що з часом зростання біорізноманіття корелює з антропогенними змінами ландшафтів. Особливо це стало помітним після 4 тисяч років тому, коли швидкість зміни флори та її видове різноманіття почали активно зростати в Європі, Азії та Північній Америці. У той час як в Африці, Південній Америці та Австралії біорізноманіття знижувалося.
Автори дослідження припускають, що збільшення біорізноманіття в Північній півкулі зумовлено діяльністю людини. Це включає розширення сільського господарства, вирубку лісів і створення нових ландшафтів, що сприяло зростанню різноманітності видів. Водночас дослідники застерігають, що методика аналізу пилку може відображати не тільки реальні зміни біорізноманіття, але й обмеження самого методу.
Зміни клімату також відіграли важливу роль у динаміці біорізноманіття. Після потепління 10-8 тисяч років тому ліси поширилися на території тундростепів, знижуючи видове різноманіття. Шість тисяч років тому, зі зниженням температури, ліси почали відступати, а степи знову розширилися.
Таким чином, науковці роблять висновок, що людина стала значним фактором у формуванні сучасного біорізноманіття. Проте, ці висновки слід сприймати з обережністю через можливі обмеження методів аналізу пилку.