Нове дослідження показує, що клітинні властивості мангрових дерев можуть стати одним із можливих шляхів створення солестійких культур, а не універсальним механізмом адаптації рослин.
Зростання рівня моря спричинює засолення ґрунтів, і тому важливо шукати «толерантність до солоної води» — «здатність рослини витримувати високу концентрацію солей». Міжнародна команда вчених зосередилася на мангрових деревах, відомих своєю стійкістю до екстремальних умов. Адам Родді підкреслює: «Лише кілька простих клітинних ознак мають вирішальне значення для толерантності…» (Родді). Це відкриває нові можливості для аграрної біотехнології.
Дослідники проаналізували 34 види мангрових дерев і понад 30 споріднених рослин із різних родин. Такий підхід ґрунтується на «порівняльній еволюційній аналітиці» — «методиці зіставлення видів з урахуванням їхнього історичного розвитку». Аналіз показав, що мангрові мають менші клітини й товстіші клітинні стінки. Родді зазначає: «Види… еволюціонували в бік менших і міцніших клітин» (Родді). Це забезпечує механічну стійкість і запобігає в’яненню в солоних умовах.
Такі особливості мангрових пов’язані з «морфофізіологічною адаптацією» — «змінами структури клітин, що підвищують толерантність до стресу». Співавтор Гуо-Фен Цзян пояснює: «Природа пропонує прості рішення складних проблем» (Цзян). І хоча мангрові демонструють широкий спектр механізмів — від виключення солі до її виведення, — ключовим залишається клітинний рівень. Саме ці властивості формують базову стратегію виживання.
Отримані дані мають значення для майбутньої інженерії культур. Команда вважає, що зміна розміру клітин і параметрів клітинних стінок може підвищити солестійкість сільськогосподарських рослин. Родді підсумовує: «Ці результати… вказують на перспективну стратегію для створення солестійких рослин» (Родді). Такий підхід може стати основою нових рішень у відповідь на кліматичні виклики.