Австралійські вчені проаналізували понад 400 клінічних випробувань, щоб оцінити ефективність різних психологічних втручань, або інтервенцій, для підтримання ментального здоров’я. Результати показують, що різні підходи мають неоднакову дієвість, у залежності від того, до здорових чи хворих людей їх застосовують. Але практикування майндфулнес, як-от медитацій, виявилося ефективним для всіх груп учасників. Дослідження опубліковане в журналі Nature Human Behavior.
Для чого знову переглядати ефективність психологічних інтервенцій?
Неможливо піклуватися про здоров’я тіла, якщо обділяти увагою ментальне здоров’я. Психічне благополуччя тісно пов’язане з фізіологічними процесами, які мають велике значення для функціонування усього організму. Але питання того, як найкраще можна підтримати та іноді повернути ментальне здоров’я, не надто однозначне. Лікарі розробили не один десяток методів покращення психічного стану як для здорових людей, так і для пацієнтів з різними захворюваннями. Серед популярних, окрім медикаментозних, медитації, когнітивно-поведінкова терапія та інші. У кожного з подібних методів є свої прихильники та критики, але що каже наука про їхню ефективність? Відповісти на це запитання спробувала група науковців із низки провідних австралійських університетів, провівши наразі наймасштабніший метааналіз психологічних втручань для покращення ментального самопочуття.
Яким було їхнє дослідження?
Науковці проаналізували 419 рандомізованих клінічних випробувань, у яких загалом взяли участь 53 288 людей. Це робить його найбільшим дослідженням ефективності психологічних інтервенцій, що може дати їм кращу оцінку.
Психологічні інтервенції вчені згрупували у десять категорій, включно з інтервенціями майндфулнесс, когнітивно-поведінковою терапією та інтервенціями позитивної психології. Усіх учасників також розділили на три групи: частина піддослідних були загалом здоровими людьми, а інші мали клінічно підтверджені психічні або фізичні захворювання.
Який підхід допомагає краще зберегти психічне здоров’я?
Результати дещо відрізнялися, у залежності від того, до якої групи належить людина, хоча й значною мірою були індивідуальними. Так, когнітивно-поведінкова терапія виявилася особливо ефективною для пацієнтів із психіатричним діагнозом. Але для загалом здорових людей більше підійшла терапія прийняття та відповідальності. Інтервенції позитивної психології, що включають, зокрема, ведення журналу подяки, здійснення невеликих актів доброти та інші активності, що сприяють переживанню позитивних емоцій, виявилися обмежено ефективними. Вони спрацьовували лише в комбінації з іншими методами. Практикування майндфулнес, наприклад, медитацій та технік свідомого дихання, виявилося ефективним для підтримання ментального здоров’я в усіх групах людей.
Всупереч різним оцінкам ефективності, вчені відмітили, що всі ці психологічні втручання мають дещо спільне — вони дають помітний ефект лише в разі регулярного та тривалого практикування. За словами вчених, мова йде щонайменше про тижні та місяці, але важливу роль у цьому відіграють докладені зусилля.
Дослідники також зазначили, що велика кількість клінічних випробувань, включених в аналіз, мали низьку якість, що ускладнює належне оцінювання ефективності інтервенцій. Але ця робота може привернути увагу дослідників та спонукати їх проводити детальніші експерименти.
Натхнення: www.nauka.ua