Звичайна лабораторна миша продемонструвала наявність самосвідомості у дзеркальному тесті.
Дослідники з Техаського університету заявили, що миші демонструють поведінку, яка нагадує самосвідомість, коли бачать себе у дзеркалі. Вчені використовували спостереження тварин і аналіз нейронної активності, щоб розібратися, як зароджується така активність.
Вчені використовували дзеркальний тест, щоб визначити, чи можуть миші помітити зміну своєї зовнішності. Для експерименту піддослідним тваринам на лобі ставили чорнильну позначку. Помітна позначка (біле чорнило на чорній вовні) змушувала мишей проводити більше часу перед дзеркалом. Вчені вважають, що вони при цьому намагалися змити чорнильну пляму.
Щоб виключити вплив тактильних відчуттів, дослідники також використовували непомітні позначки чорним чорнилом на темній шерсті. І тут час, проведений біля дзеркала, не збільшувався.
Миша проходить дзеркальний тест
Не всі миші спромоглися пройти тест. Увагу на позначку звертали лише тварини, котрим дзеркало було новим предметом і які контактували з іншими мишами з темною вовною. При цьому чорнильна пляма мала бути досить великою — від 0,6 до 1 см2, дрібніші позначки тварини ігнорували.
Аналізуючи активність мозку мишей під час експерименту, дослідники визначили підмножину нейронів у гіпокампі, яке ставало активним, коли миші «впізнавали» себе у дзеркалі. Коли вчені відключили ці нейрони, миші перестали намагатися забрати позначку перед дзеркалом. Цікаво, що інша підмножина цих нейронів також активувалося, коли тварина бачила мишу зі схожим забарвленням та зовнішнім виглядом.
Дослідники також визначили, що соціально ізольовані миші та миші з чорною вовною, вирощені білими тваринами, не виявляли фізичного чи нейронного «саморозпізнавання» у дзеркальному тесті. Тому вчені вважають, що для формування самосвідомості їм необхідно соціалізуватися серед мишей, які схожі на них самих, щоб ці нейронні ланцюги могли розвинутися.
Дзеркальний тест розроблено 1970 року американським психологом Гордоном Геллапом-молодшим для вимірювання візуальної самосвідомості тварин. Ідея полягала в тому, що якщо тварина виявляє інтерес до позначки на своєму тілі (фарби, наклейці), стоячи перед дзеркалом, вона виявляла високий рівень когнітивної самосвідомості та свідомості.
Цей тест раніше «здали», наприклад, косатки, дельфіни-афаліни та деякі види приматів. При цьому метод не є безперечним і критикується за концентрацію на зоровому сприйнятті. Наприклад, собаки, які розпізнають свій запах, не пройшли дзеркальний тест.