Зоологи з Берлінського університету імені Гумбольдта дослідили використання інструментів для гігієни азіатськими слонами (Elephas maximus) у Берлінському зоопарку. Вони спостерігали за трьома самками – Мері, Анчалі та Панг Фа, які щоденно приймають водні процедури. Серед них старша слониха Мері продемонструвала складну поведінку, беручи хоботом шланг для води й поливаючи себе, контролюючи довжину вільного кінця залежно від частини тіла, яку обробляла.
Використання інструментів тваринами для гігієни є рідкісним явищем, яке зазвичай спостерігається в інших видів, як-от мавпи та птахи. Проте Мері змогла не лише обприскувати себе водою з хобота, а й контролювати шланг для ефективного обмивання різних частин тіла. Вона утримувала шланг так, щоб його кінець був спрямований праворуч, і змінювала положення тіла для кращого доступу струменя води, закидаючи шланг на спину подібно до ласо, що свідчить про високий рівень адаптивності.
Команда зоологів провела експеримент, надаючи Мері шланги різних розмірів, щоб оцінити її здатність адаптувати поведінку. Виявилося, що вона змінювала техніку обприскування залежно від шланга: звичний шланг використовувала найчастіше, тоді як з товстішим і тоншим обприскування з хобота ставало більшою частиною її ритуалу. Це підтверджує здатність слонихи підлаштовуватися під особливості інструмента.
Цікавою виявилася поведінка молодшої слонихи Анчалі, яка, не вміючи самостійно користуватися шлангом, навчилася заважати купанню Мері. Анчалі перетискала шланг, перекриваючи потік води, що ускладнювало водні процедури старшої слонихи. Це може бути проявом соціальної поведінки або реакцією на попередню агресію з боку Мері. Проте експеримент не зміг підтвердити, чи дійсно Анчалі мала намір заважати саме Мері, оскільки молода слониха часто просто обирала шланг, що був ближче до неї.
Це дослідження не тільки демонструє високий рівень інтелекту слонів і їхню здатність до соціальної взаємодії, а й додає нові дані про використання інструментів для гігієни серед тварин. Результати підтверджують, що слони можуть довго зберігати навички та адаптувати їх до конкретних ситуацій, що може бути ознакою складної когнітивної поведінки.