У розташованому під шаром льоду океані Титану навряд чи могло зародитись життя, вважають вчені. Однієї води для цього мало — потрібен ще й вуглець у достатній кількості. Він міг би потрапити до підземних вод з поверхні, але розрахунки показали, що навіть на Титані цей процес відбувається не досить активно. Це відкриття означає також, що зонди та космонавти навряд чи виявлять позаземні мікроорганізми на інших крижаних супутниках Сонячної системи.
Пошук слідів життя у зовнішній області Сонячної системи захоплює багатьох астрономів, планетологів і астробіологів, в основному з тієї причини, що багато крижаних супутників мають підземні океани з рідкою водою, необхідною для розвитку життя в тому вигляді, в якому ми її знаємо. Наприклад, океан Титану, як припускають вчені, за обсягом 12 разів перевищує океани Землі.
Дослідники з її команди оцінили обсяг органічних молекул, які можуть потрапити з багатою органікою поверхні Титану до підземних вод, повідомляє Phys.org. І тому вони використовували дані аналізу ударних кратерів. Комети, що падали на цей супутник протягом його історії, плавили крижану кору і створювали озера рідкої води, яка поєднувалася з органічними речовинами. Більш щільна вода просочувалася крізь лід і поєднувалася з водами океану.
Оцінивши кількість падаючих щорічно на Титан комет різного розміру, вчені встановили, що маса органічних речовин, що проникають з поверхні, досить мала — не більше 7500 кг на рік для гліцину, найпростішої амінокислоти, з якої утворюються білки живих організмів. Для об’єму води, що в 12 разів перевищує об’єм земних океанів, це явно мало.
Гліцин, як та інші біологічні молекули, використовує вуглець як основу своєї молекулярної структури.
На інших крижаних місяцях (Європі, Ганімеді, Енцеладі) майже немає вуглецю на поверхні, і невідомо, чи є він у надрах. Титан — найбагатший органікою крижаний супутник у Сонячній системі, і якщо навіть його океан безлюдний, шанси виявити життя на інших супутниках тануть.