Американські дослідники за допомогою телескопа «Джеймс Вебб» виявили на Хароні, найбільшому супутнику Плутона, нові сполуки — діоксид вуглецю (CO2) та пероксид водню (H2O2). Це відкриття допоможе краще зрозуміти склад та походження об’єктів із поясу Койпера.
Харон, відкритий у 1978 році, є одним із ключових об’єктів досліджень транснептунових об’єктів завдяки своїй відкритій для спостережень поверхні, яка не вкрита надлетючими компонентами, як у багатьох інших подібних тілах. Раніше на Хароні було ідентифіковано водяний лід, аміаковмісні та органічні сполуки, але досі не вдавалося зареєструвати CO2 і H2O2. Ці речовини є ключовими для розуміння еволюції Плутона та інших об’єктів поясу Койпера.
Команда вчених зі США та Франції, очолювана фахівцями з Південно-західного дослідницького інституту, використала спектрограф NIRSpec на борту телескопа «Джеймс Вебб», який дозволив дослідити спектри Харона в діапазоні від 2,5 до 5,2 мікрометра. Це дало змогу вперше підтвердити присутність діоксиду вуглецю та пероксиду водню на поверхні супутника.
Дослідники припускають, що CO2 потрапив на поверхню Харона з його надр унаслідок ударних подій, оскільки діоксид вуглецю був присутній в областях протопланетного диска, де сформувалася система Плутона. Водночас H2O2, імовірно, утворився через вплив ультрафіолетового випромінювання та енергетичних частинок на водяний лід на поверхні Харона. Лабораторні експерименти підтвердили можливість синтезу H2O2 за подібних умов.
Ці відкриття не тільки розширюють наше розуміння хімічного складу Харона, але й дають нові дані для вивчення еволюції транснептунових об’єктів та їх взаємодії з космічним середовищем.