Команда дослідників з Корнельського університету, США, побудувала і запустила комп’ютерну модель, що продемонструвала пребіотичні реакції, які можуть протікати на поверхні найбільшого супутника Сатурна Титана – що свідчить про можливості для життєвих форм розвиватися навіть в тих місцях, де підтримуються занадто низькі температури і тому відсутня рідка вода.
У своїй роботі дослідники описують модель, яка була створена ними у відповідь на відкриття (за допомогою зонда “Гюйгенс”) того факту, що полімери, такі як поліїмін, могли довільно утворюватися на поверхні супутника Сатурна.
В даний час вчені при пошуках життя на екзопланетах починають все більше уваги приділяти світам, на поверхні яких через дуже низькі температури неможливе існування води в рідкому вигляді, так як останнім часом було відкрито ряд хімічних реакцій, здатних призводити до появи особливого типу життєвих форм навіть при відсутності рідкої води.
Перспективним об’єктом для вивчення такого роду процесів є Титан, на поверхні якого спостерігається велика кількість вуглеводнів, а вода знаходиться в твердому стані у глибині планети.
У новому дослідженні колектив авторів на чолі з Мартіном Рамом з кафедри хімії і хімічної біології Корнельського університету, аналізуючи дані, отримані за допомогою зонда Європейського космічного агентства «Гюйгенс», показав, що на поверхні супутника Сатурна присутні молекули ціановодню (HCN), що випав в осад з атмосфери з метановим або етановим дощем.
Членами команди була побудована модель, яка продемонструвала, що розвиток з молекул HCN полімерів, таких як поліїміни, принципово можливо, а крім того, утворилися складні молекули здатні поглинати сонячне світло на тих довжинах хвиль, які проникають в атмосферу Титану.