Земля

Найвища температура на Землі була 38 млн. років тому

2370°C – така найвища температура, яка могла бути зафіксована на поверхні Землі. До такого висновку прийшли дослідники, відновивши ланцюг подій, що стався близько 38 мільйонів років тому.


В той момент по території, на якій сьогодні розташована Канада, вдарив уламок космічного об’єкта. Дізнатися про це вченим допоміг мінерал під назвою циркон.

Пояснимо, що, коли який-небудь об’єкт з космосу врізається в нашу планету, на місці зіткнення панує неймовірно висока температура. Саме такі удари мільярди і мільйони років змінили атмосферу Землі і вплинули на її заселенність.

Після таких катастроф дуже часто залишаються підказки, за якими сьогодні дослідники можуть відновити події. До цього максимальні температури, коли-небудь зазначені на поверхні нашої планети, оцінювалися в 2000°C. Але тепер є незаперечний доказ того, що фахівці трохи змилилися.

Ніколас Тіммс (Nicholas Timms) з Університету Кертина (Австралія) разом зі своєю командою досліджував ударний кратер під назвою Містатин, який розташовується на півострові Лабрадор.

Експерти вважають, що удар метеорита утворив кратер діаметром 28 метрів, однак згодом геологічні процеси деформували його. Сьогодні розмір кратера – 16 метрів у поперечнику, а його максимальна глибина – 338 метрів.

38 мільйонів років тому кратер був досить гарячим, щоб перетворити циркон в дорогоцінний фіаніт (він же кубічний цирконій або діоксид цирконію, ZrO2). Мінімальна температура, необхідна для цього процесу, становить 2370°C.

“Ці результати підкреслюють, наскільки екстремальними можуть бути умови після удару небесних тіл, – міркує Тіммс. – Раніше ніхто не розглядав цирконій як індикатор температур. Вперше у нас є доказ того, що справжні камені можуть бути настільки гарячими”.

За словами фахівців, найбільш точна оцінка верхніх меж температур при зіткненні небесних тіл з нашою планетою дуже важлива. З ними стає все більш реальним відновлювати події, що відбувалися на молодій Землі.

Колеги Тіммса вважають, що подібні бомбардування з космосу і перегрів після них могли “запікати” земну кору, утримуючи в атмосфері водень, вуглець та сірку. А ці елементи вважаються в буквальному сенсі життєво важливими: без них нас би просто не існувало.

Докладно результати своєї роботи команда австралійських дослідників описує у виданні Earth and Planetary Science Letters.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Back to top button