2370°C – така найвища температура, яка могла бути зафіксована на поверхні Землі. До такого висновку прийшли дослідники, відновивши ланцюг подій, що стався близько 38 мільйонів років тому.
В той момент по території, на якій сьогодні розташована Канада, вдарив уламок космічного об’єкта. Дізнатися про це вченим допоміг мінерал під назвою циркон.
Пояснимо, що, коли який-небудь об’єкт з космосу врізається в нашу планету, на місці зіткнення панує неймовірно висока температура. Саме такі удари мільярди і мільйони років змінили атмосферу Землі і вплинули на її заселенність.
Після таких катастроф дуже часто залишаються підказки, за якими сьогодні дослідники можуть відновити події. До цього максимальні температури, коли-небудь зазначені на поверхні нашої планети, оцінювалися в 2000°C. Але тепер є незаперечний доказ того, що фахівці трохи змилилися.
Ніколас Тіммс (Nicholas Timms) з Університету Кертина (Австралія) разом зі своєю командою досліджував ударний кратер під назвою Містатин, який розташовується на півострові Лабрадор.
- В арктичних глибинах знайшли “губкові сади»
- Дрохви займаються самолікуванням: вони відшукують рослини, що вбивають патогени
Експерти вважають, що удар метеорита утворив кратер діаметром 28 метрів, однак згодом геологічні процеси деформували його. Сьогодні розмір кратера – 16 метрів у поперечнику, а його максимальна глибина – 338 метрів.
38 мільйонів років тому кратер був досить гарячим, щоб перетворити циркон в дорогоцінний фіаніт (він же кубічний цирконій або діоксид цирконію, ZrO2). Мінімальна температура, необхідна для цього процесу, становить 2370°C.
“Ці результати підкреслюють, наскільки екстремальними можуть бути умови після удару небесних тіл, – міркує Тіммс. – Раніше ніхто не розглядав цирконій як індикатор температур. Вперше у нас є доказ того, що справжні камені можуть бути настільки гарячими”.
За словами фахівців, найбільш точна оцінка верхніх меж температур при зіткненні небесних тіл з нашою планетою дуже важлива. З ними стає все більш реальним відновлювати події, що відбувалися на молодій Землі.
Колеги Тіммса вважають, що подібні бомбардування з космосу і перегрів після них могли “запікати” земну кору, утримуючи в атмосфері водень, вуглець та сірку. А ці елементи вважаються в буквальному сенсі життєво важливими: без них нас би просто не існувало.
Докладно результати своєї роботи команда австралійських дослідників описує у виданні Earth and Planetary Science Letters.