Безкрилий комар Belgica antarctica, що мешкає в Антарктиді і ніде більше не зустрічається, прекрасно пристосований до екстремально низьких температур. Але, як показує дослідження університету Кентуккі, навіть невелике потепління може погубити цю унікальну комаху.
Антарктичний безкрилий комар Belgica antarctica має розмір близько 3 мм. Але це найбільша суто сухопутна тварина на континенті та єдина антарктична комаха.
На відміну від комарів, що живуть у помірному кліматі, які рояться біля води, антарктичний комар не літає і живе на суші у вологих кишенях на Антарктичному півострові та прилеглих островах. Його метаболізм уповільнений, і йому потрібно 2 роки, щоб завершити свій життєвий цикл. Більшу частину свого життя він проводить у стадії личинки.
Антарктичний комар мав 40 мільйонів років, щоб адаптуватися до жорстоких зимових температур. На стадії личинки комар повинен перезимувати. Зимова температура в місцях проживання комара для Антарктиди досить скромна -40°C, але комаха, звичайно, витримати такий холод не може. Личинка заривається в ґрунт, ховається в мох, іноді пробирається в пір’я пінгвінів. Під ґрунтом і сніговим покривом температура не опускається, як правило, нижче -3°C (за екстремально холодної зими -7°C). Але це все одно негативна температура. Вода замерзає. Щоб запобігти пошкодженню внутрішніх тканин кристалами льоду, зимуючі личинки втрачають до 70% рідини свого організму. У комара є і спеціальні білки, які допомагають пережити негативні температури. У замерзлому стані личинка проводить близько 6 місяців. У цей час вона не харчується і не рухається, і практично не витрачає енергію.
Чим антарктичному комару загрожує потепління
Безкрилий комар Belgica antarctica на скелі
Оскільки Антарктида швидко нагрівається внаслідок зміни клімату, вчені з університету Кентуккі поставили собі питання, як невеликі зміни зимових температур можуть вплинути на антарктичного комара. Вони зібрали личинок із кількох островів біля материкової частини Антарктиди і помістили їх в інкубатори. Вони були налаштовані на три температури: -5°C (являє собою холодну антарктичну зиму), -3°C (типова зима) і -1°C. (тепла зима). Через 6 місяців дослідники виявили, що личинки в теплому зимовому інкубаторі мали менші запаси енергії, ніж личинки, які прожили весь цей час у більш холодних умовах.
Запаси енергії критично важливі для виживання особини. Коли навесні личинки “відтають”, вони швидко стають дорослими. Але дорослі особини не мають рота, тому можуть покладатися тільки на нерозтрачені за зиму резерви, щоб злучитися і відкласти яйця. Якщо настануть тепліші зими, личинки спалюватимуть за зиму набагато більше запасів, які мали б витратити на процес розмноження. І можливо, доросла особина просто не зможе відкласти яйця. Це загрожує зникненням цілого виду. А в Антарктиді видів, що мешкають тільки на суші, вкрай небагато, і втрата хоча б одного може змінити всю харчову мережу.
5 цікавих фактів про комарів Belgica antarctica
- Цей вид комарів був виявлений 1900 року під час бельгійської антарктичної експедиції.
- В організмі комара є пігменти, які захищають його від ультрафіолетового випромінювання, що особливо важливо в умовах Антарктики.
- Цей вид комарів харчується дрібними безхребетними.
- Самці комара мають довгі вусики, які використовуються для пошуку самок.
- Ця комаха відіграє важливу роль в екосистемі Антарктиди, будучи їжею для деяких видів птахів і дрібних ссавців.