Граніцька прірва в Чехії – найглибша затоплена печера в світі. Чергова експедиція до прірви показала, що вона набагато глибше, ніж вважалося раніше. У 2016 році спелеологи встановили, що глибина печери 475,5 метрів, проте останні дані говорять, що ця цифра в два рази більше.
У 2016 році дослідники за допомогою телекерованого підводного апарату оцінили глибину прірви в 473,5 метра. Однак волоконно-оптичний кабель зв’язку не дозволив пристрою проникнути глибше, тому справжні розміри печери так і залишилися загадкою.
Цього разу експедиції вдалося дізнатися про прірву трохи більше, за допомогою комбінації геофізичних методів. Спочатку вчені зібрали дані про масив електродів на поверхні, які показали наскільки легко вапняк проводив електрику. Це допомогло вченим виявити порожні ділянки в ґрунті. Потім вони використовували спеціальні датчики для пошуку відхилень в гравітаційній тязі і записали відбиті сейсмічні хвилі, викликані вибухом невеликих зарядів. Так вчені змогли скласти приблизну карту того, що знаходиться під землею.
Отримані дані виявили систему глибоких, схожих на траншеї печер з вапняку. Як виявилося, ця мережа траншей простягається приблизно на кілометр нижче поверхні, що набагато глибше, ніж показували попередні оцінки.
Вчені кажуть, що крім глибини Граніцької прірви, швидше за все, фахівцям доведеться переглянути і її походження. Безодня знаходиться в карсті, тобто в місці, де вода дуже швидко розчиняє гірські породи, утворюючи порожнечі. Більшість печер утворюються зверху вниз (від поверхні), коли вода від дощів або від розталого снігу проникає під землю, «проїдаючи» породу і створюючи тріщини, які розширюються з плином часу. Однак глибокі печери можуть утворюватися і знизу вгору, коли кислі підземні води, нагріті земною мантією, піднімаються вгору через бурління. Раніше дослідники вважали, що Граніцька прірва відноситься до другої категорії, тому що її води містять ізотопи вуглецю і гелію, які надходять з глибин Землі. Однак під час недавньої експедиції дослідники виявили докази давньої дренажної системи у вапняку, що свідчить про поверхневе походження безодні.
Це дослідження означає, що вченим, можливо, доведеться переглянути походження інших глибоких печер, нібито утворених знизу вгору.