Важко уявити собі життя в розвиненому суспільстві без мобільних пристроїв зв’язку і навігації, без доступу до Інтернету та електронної пошти, без послуг транспортного забезпечення та логістики.
Ми передовірили машинам виконання рутинних операцій з накопичення і переробки інформації. Але цивілізація готується зробити наступний крок — поєднати з машиною людський розум.
Всепланетний інформаторій
Про те, що коли-небудь побудують якийсь колосальний накопичувач даних, в якому будуть зберігатися всі знання, зібрані людством, фантасти писали дуже давно. Досить згадати Великий всепланетний інформаторій (БВІ), придуманий братами Стругацькими, або Велику академічну машину (БАМ), описану Сергієм Сніговим.
Правда, вони вважали, що подібна система виникне у віддаленому майбутньому, коли людство вирішить інші важливі проблеми. Але виявилося, що сховище знань затребуване прямо зараз, тому перший варіант з’явився ще навіть до появи Інтернету.
У 1971 році Майкл Харт, в той час студент Ілінойського університету, отримав доступ до сервера компанії Xerox, на якому зберіг в цифровому вигляді Декларацію незалежності США.
Коли можливості комп’ютерів і мереж почали розширюватися, виявилося, що в цифровому вигляді зручно зберігати не лише книги, статті, листування та робочу документацію, але і креслення, моделі, зображення, музику, фільми, енциклопедичну інформацію, географічні карти, відеоархіви систем спостереження та інше-інше-інше.
Незабаром постала проблема зберігання особистих і корпоративних даних. Якщо на початку інформаційної революції у кожному конкретному випадку вони могли б поміститися на дискету, то з кожним роком обсяги зростали, тому неминучим було виникнення «хмарних» технологій, що дозволяють перетворити персональні комп’ютери в прості термінали, що працюють через високошвидкісну мережу з зовнішніми базами даних і обчислювальними ресурсами.
Першою таку послугу користувачам надала компанія Amazon.com Inc., яка починала як мережевий книжковий магазин. Звичайно, у «хмарних» ресурсів можуть виникнути проблеми з безпекою, але вони виявилися настільки зручні, що люди довіряють їм найбільш приватну інформацію.
Модель світу
Однією з провідних фірм на ринку забезпечення даними, в тому числі в сфері «хмарних» технологій, є американська компанія Google Inc, заснована у вересні 1998 року.
Всі ми хоча б раз користувалися пошуковим сервісом Google, завдяки чому він отримав глобальне поширення: на даний момент ним проіндексовано 60 трильйонів документів, що знаходяться у відкритому доступі. Добре відомі й інші послуги Google: інтерактивні карти світу, машинний перекладач, безкоштовна пошта, обмін великими файлами.
Зрозуміло, що компанія хоче залишатися лідером на ринку електронних сервісів, тому займається розробкою передових технологій. Приміром, нещодавно було оголошено, що Google запустив проект «Сховище знань» (Knowledge Vault).
Спеціальна програма збирає інформацію з усіх просторів Мережі, виявляє зв’язки між даними і вибудовує свого роду цифрову модель світу, яка включає відомості про людей, які його населяють.
Згідно з офіційним повідомленням, «Сховище знань» міститься 1,6 мільярда даних, причому тільки 271 мільйон система визнала достовірними. При цьому «Сховище» безперервно поповнюється і оновлюється.
Цифрова модель світу буде розширюватися, причому охоплюючи не тільки нашу планету, але і навколоземний простір і найближчі небесні тіла (наприклад, Місяць і Марс), інформація про які надходить з космічних апаратів.
Численні веб-камери стануть її «очима» і «вухами». Чіпи-транспондери, що вшивають у будь-які вироби, дозволять відстежувати їх місцезнаходження і стан в будь-який момент часу. Супутникові системи і точки безкоштовного інтернет-доступу допоможуть реєструвати активність тих або інших користувачів.
Деяких футурологів побудова такої глобальної моделі лякає можливістю тотального контролю над особистістю, але, схоже, вони програють спір з оптимістами, адже в якості приємного бонусу очікується поява сервісу віртуальних персональних помічників, які будуть настільки зручні і корисні в обігу, що від них мало хто відмовиться.
Наприклад, один з таких помічників буде успішно боротися зі спамом і рекламою при роботі в Мережі; інший стане відстежувати медичні показники користувача та попереджати його про розвиток хвороб; третій підбере необхідну покупку на основі індивідуальних смаків і фінансових можливостей.
Звичайно, поняття приватності втратить те значення, яке мала в минулому, але людина дуже часто готова пожертвувати традицією заради розширення комфорту.
Нескінченні можливості
У 2012 році Google найняв нового директора з інженерних розробок, яким став знаменитий візіонер цифрової ери Рей Курцвейл — людина, яка намагається уявити, як буде виглядати світ найближчого майбутнього.
Не завжди його прогнози успішні. Наприклад, в 1999 році він дуже точно передбачив, що до 2010 року з’являться мобільні телефони, керовані голосовими командами. При цьому його прогноз про те, що комп’ютери стануть частиною одягу, не підтвердилися: інженери вже можуть зробити такий одяг, однак попит на нього настільки малий, що зупиняє розвиток ідеї.
Тому до пророкувань Курцвейла слід ставитися з обережністю, але вислухати їх варто, адже він не тільки фантазує: до списку його реальних винаходів належать перший планшетний ска-пристрій для читання тексту вголос.
Ось його свіжий прогноз
2020 рік. Окуляри віртуальної реальності будуть проектувати зображення прямо на сітківку. Комп’ютер з обчислювальною потужністю десять терафлоп (стільки ж у людського мозку) буде коштувати тисячу доларів. Більшість хвороб зникнуть завдяки розвитку медичних нанотехнологій.
Людське харчування також можна буде замінити переробними наносистемами. Самокеровані автомобілі наповнять дороги, людям заборонять самостійно їздити по жвавих шосе.
2030 рік. Віртуальну реальність по відчуттях більше не можна буде відрізнити від справжнього світу. Пройдуть перші експерименти з оцифрування свідомості.
2040 рік. Штучний інтелект в мільярд разів перевершить за своїми можливостями біологічний (тобто наш). Нанотехнології здатні створювати їжу і будь-які об’єкти фізичного світу з будь-яких вихідних матеріалів.
2045 рік. Природний інтелект також підніметься до неймовірних висот за рахунок модифікації мозку та перетворення тіла в нанотехнологічне середовище.
2050 рік. Людство еволюціонує в істот, «заснованих на програмному забезпеченні», тобто вони зможуть жити у віртуальній реальності мереж, при необхідності проектуючи свою свідомість в штучних істот або в рій мікроскопічних роботів.
Як бачите, якщо вірити Рею Курцвейлу, часу до настання нової ери залишилося зовсім небагато. Можливо, він помиляється в термінах і деталях, але створення цифрової моделі світу в «хмарному» просторі, безумовно, розширить наші можливості щодо сприйняття і переробки даних.
Неминучим здається і поява інтерфейсу мозок-комп’ютер (в даний час прототипи випробовуються на інвалідах і демонструють непогані результати). І якщо доступ до цифрової моделі і прямий обмін інформацією з Мережею отримають масове поширення, то інтелектуальний зріст людей піде сам собою.
Багато футурологів вважають, що подібний процес перетворить нас в раціонально мислячих сухарів. Рей Курцвейл каже, що, навпаки, ми станемо глибші і різнобічніше як особистості, навчимося краще розуміти один одного і освоїмо принципово нові способи мислення, що буде доставляти ні з чим не порівнянне задоволення. Дуже хочеться вірити, що він правий.
Натхнення: nlo-mir.ru