У масовій культурі історії про лемінгів давно стали похмурим жартом. Цікаво, що заснована ця думка на… банальному міфі.
Лемінги – маленькі істоти з дивною репутацією. У XVII столітті натуралісти, спантеличені звичкою норвезьких лемінгів раптово з’являтися у великій кількості, здавалося б, з нізвідки, прийшли до висновку, що тварини мимовільно зароджувалися в небі, а потім сипалися дощем на землю. Прозаїчна правда полягає в тому, що вони мігрують стадами.
Деякі люди також думали, що лемінги вибухають, якщо вони досить розлючені. Звичайно, це теж міф — лемінги справді є одними з найжорстокіших гризунів, але в основному вони спрямовують свою лють на бійки з іншими лемінгами. Люди, ймовірно, придумали ідею вибухаючих лемінгів, побачивши обгризені туші, залишені після міграції.
Але є один міф, який наполегливо тримається досі: кожні кілька років стада лемінгів здійснюють масове самогубство, стрибаючи з приморських скель. Кажуть, що інстинкт змушує їх вбивати себе, коли їх популяція стає неприпустимо великою.
Лемінги не роблять самогубств. Однак цей конкретний міф заснований на реальній поведінці лемінгів. Чисельність лемінгів різко зростає кожні три-чотири роки. Коли концентрація лемінгів в одному районі стає занадто високою, велика група вирушає на пошуки нового будинку. Лемінги вміють плавати, тому, досягнувши водної перешкоди, такої як річка або озеро, можуть спробувати його перетнути. Неминуче кілька особин потонуть у процесі. Але навряд чи це самогубство.
Так чому ж так широко поширений міф про масове самогубство лемінгів? По-перше, це переконлива метафора людської поведінки. Того, хто сліпо слідує за натовпом — можливо, навіть до катастрофи — називають лемінгом. Протягом минулого століття міф використовувався для вираження сучасних побоювань щодо того, як індивідуальність може бути придушена і знищена масовими явищами, такими як політичні рухи або культура споживання.
Але головна причина, по якій міф живе — умисне шахрайство. Для фільму про природу Діснея 1958 року “Біла пустеля” режисери, які прагнуть драматичних кадрів, влаштували смертельний стрибок лемінгів, штовхаючи десятки лемінгів зі скелі, поки камери працювали. Зображення — шокуючі в той час тим, що вони, здавалося, показували жорстокість природи, і шокуючі зараз тим, що вони насправді показують про жорстокість людей, – переконали кілька поколінь кіноглядачів у тому, що ці маленькі гризуни насправді мають дивний інстинкт знищити себе.