Одне з найяскравіших підтверджень загальної теорії відносності Ейнштейна — спостереження ефекту «викривлення простору-часу» поблизу надмасивної чорної діри.
Астрономи з Національної астрономічної обсерваторії Китайської академії наук виявили явище, відоме як прецесія Лензе-Тірінга, в результаті аналізу події руйнування зорі AT2020afhd поблизу чорної діри. Це рідкісне явище передбачає, що обертові чорні діри викривлюють навколишній простір-час, змушуючи зорі та інші об’єкти поблизу змінювати орбіти у вигляді «хитання». Вперше зафіксовано синхронне коливання рентгенівського та радіосигналу з періодичністю в 20 днів.
«Наше дослідження демонструє найпереконливіші докази прецесії Лензе-Тірінга — чорна діра буквально тягне за собою простір-час», — підкреслює д-р Козімо Інсерра з Кардіфського університету. За його словами, ця знахідка не лише підтверджує сторічне передбачення Ейнштейна, але й відкриває нові підходи до вивчення чорнодіркових акреційних дисків і джетів.
Особливістю цього випадку стало нерівномірне випромінювання від події руйнування зорі — на відміну від попередніх TDE, сигнали від AT2020afhd мали короткотермінові зміни. Це стало основним аргументом для підтвердження ефекту викривлення простору-часу, який не пояснюється звичайною енергією від джета чи акреційного диска.
Для виявлення ефекту команда об’єднала дані рентгенівських спостережень телескопа Swift та радіосигнали масиву VLA. Завдяки електромагнітній спектроскопії вчені змогли описати структуру та поведінку речовини в диску, що оточує чорну діру. «Ми починаємо розуміти, як масивні об’єкти, подібно до заряджених тіл, створюють своєрідні “гравітомагнітні поля”, які впливають на навколишні зорі», — зазначив д-р Інсерра.
Це відкриття створює нові можливості для вивчення фізики чорних дір та дозволяє точніше моделювати їхню поведінку. «Це справжній подарунок для науки, який природа вручила нам у найсвятковіший час року», — підсумовує Інсерра, нагадуючи про силу наукової допитливості перед обличчям космічних загадок.