Наука

Нейробіологи з’ясували, від якої частини мозку залежить якість сну

Швейцарські вчені з Лозаннського університету виявили, що активність блакитної плями мозку, яка відповідає за вироблення норадреналіну, регулює перехід між фазами швидкого та повільного сну, впливаючи на структуру сну і його якість.

by @EyeEm

Сон є важливим фізіологічним процесом, який відіграє ключову роль у підтримці здоров’я. Його порушення можуть спричинити низку серйозних наслідків, зокрема фізичних (ожиріння, цукровий діабет другого типу) та психічних (тривожність, депресія). Однак, лише 15% людей у світі мають достатню кількість якісного сну. Нові дослідження нейробіологів показують, що блакитна пляма (locus coeruleus), розташована в стовбурі мозку, відіграє важливу роль у регуляції цього процесу.

Експериментальні дослідження на мишах показали, що низька активність блакитної плями сприяє переходу від фази повільного сну до швидкого. Водночас піки її активності забезпечують здатність мозку до швидкого пробудження в надзвичайних ситуаціях. Учені описали цей механізм як новий структурний елемент сну, який працює на кшталт “внутрішнього годинника”. При цьому активність блакитної плями, хоч і зростає, не пробуджує організм повністю, а підтримує його в стані напівсонного збудження.

Вчені виявили зону мозку, активність якої впливає на перехід від повільного сну до швидкого / © Alejandro Osorio-Forero et al., Nature Neuroscience

Важливим відкриттям стало те, що стрес у період неспання призводив до порушень сну у мишей: фаза швидкого сну затримувалася, з’являлися часті пробудження, а структура сну загалом порушувалася. Це відкриває нові можливості для розробки методів лікування порушень сну, зокрема тих, які супроводжують психічні захворювання, такі як тривожність або посттравматичний стресовий розлад.

Автори підкреслюють, що дослідження дає змогу використовувати активність блакитної плями як біомаркер для моніторингу стану сну. У перспективі це може дозволити створити нові терапевтичні методи, спрямовані на корекцію циклів сну за допомогою регулювання активності цієї зони мозку. Такі підходи можуть значно покращити якість життя людей із порушеннями сну.

Таким чином, дослідження відкриває новий погляд на механізми регуляції сну, підкреслюючи важливість блакитної плями у підтриманні його структури. Це відкриття має потенціал стати основою для розробки інноваційних методів лікування, які допоможуть у боротьбі з поширеними порушеннями сну та їх наслідками для здоров’я.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Back to top button