Співробітники з декількох університетів США виявили рифлені структури в частині космосу на межі Сонячної системи. Результати дослідження опубліковані в журналі Nature Astronomy.
В рамках нового дослідження вчені проаналізували дані з космічних апаратів “Вояджер-1” і “Вояджер-2”, а також з міжзоряного прикордонного дослідника НАСА (англ. Interstellar Boundary Explorer, IBEX). Він обертається навколо Землі, щоб дізнатися більше про природу космосу на межі Сонячної системи.
Попередні дослідження показали, що на її околицях є точка, в якій сонячний вітер сповільнюється до швидкості, з якою поширюється звук — термінальний шок (termination shock). Також вчені з’ясували, що існує точка, в якій рух заряджених частинок нашої зірки перестає чинити опір тиску, що чиниться міжзоряним простір — геліопауза. Обидва космічні зонди “Вояджер” подолали цю межу і вийшли в міжзоряний простір. Коли це сталося, вони відправили дані датчиків на Землю.
Аналізуючи дані з усіх трьох джерел, дослідники відзначили раптову зміну тиску, що чиниться сонячним вітром в 2014 році, і використовували відносно короткий часовий масштаб події для вивчення двох явищ. Вони виміряли заряджені нейтральні атоми, які з’явилися, коли сонячний вітер зіткнувся з міжзоряним.
Оскільки деяким атомам вдалося піти в міжзоряний простір, а інші повернулися назад в Сонячну систему, вчені використовували дані як форму космічної ехолокації. Моделювання показало, що в прикордонних областях утворилися величезні брижі або незвичайні рифлені структури. Також астрофізики виявили зрушення у відстані до геліопаузи. Експерти припустили, що її форма була неоднорідною і постійно змінювалася з невідомих причин.
У майбутньому дослідники сподіваються дізнатися більше про межі Сонячної системи, використовуючи дані, відправлені на Землю з нового зонда. Його запустять в 2025 році і він зможе відправляти вимірювання викидів нейтральних атомів з більш високою точністю.