У вересні 2023 року сейсмологи виявили незвичайний сигнал, який поширювався від Арктики до Антарктиди, викликаючи здивування вчених по всьому світу.
Цей сигнал був незвичним — не схожим на землетрус чи інші природні явища, які зазвичай фіксують сейсмічні станції. Замість типового землетрусного гуркоту ми почули монотонний гул з однією частотою, який тривав протягом дев’яти днів. Цей феномен згодом класифікували як “USO” — неідентифікований сейсмічний об’єкт. Після ретельного аналізу вчені змогли простежити джерело сигналу до потужного зсуву гірських порід і льоду у віддаленому гренландському Діксон-фьорді.
Цей зсув призвів до формування 200-метрового мега-цунамі — хвилі, удвічі вищої за лондонську вежу Біг-Бен і значно перевищуючої хвилі після масових підводних землетрусів в Індонезії у 2004 році та Японії у 2011 році. Це, ймовірно, була найвища хвиля на Землі з 1980 року.
Розслідування причин цього явища вимагало об’єднання зусиль 66 науковців з 40 установ у 15 країнах. Аналіз супутникових знімків, сейсмічних даних та комп’ютерних симуляцій розвитку цунамі вказав на катастрофічний зсув, що виник через ослаблення льодовика, спричинене глобальним потеплінням. Льодовик, який роками тоншав через підвищення температури, більше не міг утримувати гірську масу, що височіла над ним. Це призвело до обвалу величезної кількості порід у вузький фіорд, викликавши масивне цунамі та хвилю, відому як сейш, яка тривала дев’ять днів, коливаючись між берегами близько 10 000 разів.
Наслідки для науки та зміни клімату
Ця подія стала суворим нагадуванням про те, що зміна клімату не лише впливає на атмосферу та океани, але й може дестабілізувати земну поверхню, викликаючи непередбачувані сейсмічні явища. Зсув у Гренландії став першим таким випадком у цьому регіоні, і вчені припускають, що це може бути лише початком серії подібних катастроф.
Танення вічної мерзлоти і тоншання льодовиків у полярних та гірських регіонах світу робить такі події все більш імовірними. Схили на заході Гренландії та на Алясці вже виявляють ознаки нестабільності, що може призвести до подальших зсувів і мега-цунамі.
Зсув у Діксон-фьорді підкреслив важливість адаптації наукових методів до нових реалій. Наше розуміння таких явищ формувалося на основі стабільного клімату минулого, але тепер ми стикаємося з екстремальними змінами, які вимагають нових підходів. Аналіз подібних подій потребує вдосконалених інструментів та моделей, які могли б точніше прогнозувати можливі наслідки.
Водночас це також вимагає політичної волі та дій з боку урядів і міжнародних організацій, адже зміна клімату стає фактором, який впливає не лише на природу, але й на безпеку людства. Зсуви та цунамі, викликані глобальним потеплінням, можуть мати катастрофічні наслідки для прибережних регіонів та інфраструктури.
Нова реальність
Подія у вересні 2023 року в Діксон-фьорді є символом того, що колись немислимі явища тепер стають частиною нашої нової реальності. Раніше навіть думка про дев’ятиденну хвилю-сейш здавалась абсурдною, але тепер такі події, спричинені зміною клімату, стають фактом.
Зміна клімату не лише викликає танення льодовиків чи підвищення рівня моря, але й дестабілізує геологічні структури, що може спричиняти небачені раніше природні катастрофи. В умовах, коли земна кора стає менш стабільною через глобальне потепління, нам варто готуватися до нових викликів, які виходять за рамки традиційних моделей розуміння природних явищ.
Тому, щоб запобігти найгіршим сценаріям, ми повинні бути готовими до того, що зміна клімату впливатиме на нашу планету набагато глибше, ніж ми очікували, і потребуватиме негайних дій на глобальному рівні.