Острів Пасхи (або Ропа Нуї) відомий двома речами: гігантськими статуями моаї, а також прикладом екоциду. Термін екоцид позначає масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, в загальному, безрозсудне зловживання природними ресурсами, яке неминуче веде до екологічної катастрофи.
Коли європейці вперше висадилися на острів Пасхи в 18 столітті, вони виявили в основному безплідні землі. Гігантські пальмові ліси були вирубані аборигенами – велика частина деревини була використана для створення механізмів, які піднімають величезні кам’яні статуї, інша частина використовувалася для обігріву та приготування їжі.
Втративши пальми, місцеві жителі обрубали самі собі морські шляхи: їм просто нема з чого було споруджувати каноє, і ловити рибу вони вже не могли. На острові почалася боротьба за ресурси: в їжу вживалися курчата, щури і деякі сільськогосподарські культури. Але оскільки острів Пасхи – не дуже плодюча земля, врожайність тут постійно зменшувалася через ерозії.
Така традиційна версія історія острова, проте нове дослідження, проведене міжнародною командою археологів і антропологів, її спростовує.
Проаналізувавши залишки людей, тварин і рослин, датованих 1400 роком нашої ери, дослідники прийшли до висновку, що дієти місцевих жителів була набагато більш різноманітною, ніж вважалося. Аналіз стабільних ізотопів вуглецю і азоту, а також аналіз амінокислот, присутніх в колагені кісток, показав, що приблизно половина білка в раціоні аборигенів надходила з морської їжі.
До речі, ніяких щурів, судячи з тими ж даними, остров’яни в їжу не вживали. Крім того, вчені з’ясували, що неродючі ґрунти місцеві жителі мульчували, тобто удобрювали, в тому числі за допомогою дрібних каменів.
“Їжа, яку вони (аборигени – прим.ред.) отримували з наземних ресурсів, надходила з явно змінених ґрунтів: їх збагачували для вирощування сільськогосподарських культур”, – розповідає професор антропології Бінгемтонського університету Карл Ліпо (Carl Lipo).
Виходить, древній народ острова Пасхи мав великі знання про те, як поліпшити умови навколишнього середовища, а також налагодити стійке постачання продовольством. Все це ніяк не в’яжеться з теорією екоциду, впевнені автори дослідження.
“Люди Рапа Нуї вміло використовували свої ресурси. Ці негаразди виходять з наших упереджених уявлень про те, як має виглядати фермерське господарство”, – продовжує професор. За його словами, коли вчені не знайшли на острові ферм в їх звичному розумінні, вони зробили поспішні висновки про те, що місцева цивілізація просто виснажила всі ресурси.