Міжнародна команда вчених виявила драматичне зменшення генетичної різноманітності у неандертальців протягом їхньої еволюції, що передвіщало їхнє кінцеве вимирання.
Дослідження, співавторами якого є професор антропології Рольф Квам та аспірант Браян Кілінг з Університету Бінгемтона, вимірювало морфологічну різноманітність у напівкруглих каналах. Ці структури внутрішнього вуха відповідають за відчуття рівноваги. Вчені досліджували винятково цінні колекції людських викопних решток з Атапуерки (Іспанія) та Крапіни (Хорватія).
Методологія та відкриття
“Розвиток структур внутрішнього вуха знаходиться під дуже жорстким генетичним контролем, оскільки вони повністю формуються на момент народження,” – зазначив Квам. Тому варіації в напівкруглих каналах є ідеальним показником для вивчення еволюційних зв’язків між видами. Викопні рештки з Атапуерки, які датуються приблизно 400 000 років тому, вважаються найранішими предками неандертальців.
Місце розкопок у Крапіні представляє найповнішу колекцію ранніх неандертальців, вік якої становить приблизно 130 000 років. Дослідники обчислили кількість морфологічної різноманітності в обох зразках. Вони порівняли їх між собою та зі зразками “класичних” неандертальців різного віку та географічного походження.
“Мене завжди вражають дослідження, які розширюють межі наших знань,” – поділився Кілінг. Результати дослідження показують, що морфологічна різноманітність напівкруглих каналів класичних неандертальців значно нижча порівняно з їхніми попередниками.
Висновки та нові питання
Мерседес Конде-Вальверде, співавторка дослідження, підкреслила значення проаналізованих зразків.
З іншого боку, результати ставлять під сумнів раніше прийняту ідею про походження неандертальців. Алессандро Урсіуолі, головний автор дослідження, був здивований виявленням схожого рівня морфологічної різноманітності у пре-неандертальців та ранніх неандертальців. Це спростовує поширене припущення про ефект “пляшкового горлечка” на початку лінії неандертальців.