Вчені досі не знають, чи є мікропластик небезпечний для тварин і людей. Це спонукало дослідників з Університету Ексетера розробити новий метод виявлення слідів пластику в тканинах, вчені вже випробували його на ряді морепродуктів.
Люди споживають крихітну кількість пластику через бутильовану воду і морепродукти, проте вчені не можуть дати відповідь, як це впливає на наше благополуччя і які рівні мікропластику можна вважати безпечними. Нова методика — це один з перших кроків до розв’язання цієї проблеми, оскільки він дозволяє ідентифікувати і вимірювати одночасно п’ять різних типів пластику.
Для того щоб перевірити свою нову технологію, дослідники купили устриць, креветок, кальмарів, крабів і сардин на ринку в Австралії. В рамках нового методу їстівні тканини були оброблені хімічними речовинами для розчинення пластмас. Отриманий розчин вчені проаналізували за допомогою піроліз-газової хроматографії/мас-спектрометрії, це дозволило ідентифікувати різні види пластику в зразках.
Результати показали, мікропластик в розмірі 0,04 міліграм на грам тканини у кальмарів, 0,07 мг у креветок, 0,1 міліграма у устриць, 0,3 міліграма у крабів і 2,9 мг у сардин. У всіх зразках було виявлено полівінілхлорид, а пластик, виявлений у найвищих концентраціях, був поліетиленом.
Типи пластику, знайдені дослідниками, походять з повсякденних джерел, таких як упаковка і синтетичний текстиль. Ці види відходів потрапляють в морське середовище, де вони розкладаються до крихітних частинок, які майже неможливо відстежити. Дані дослідження можуть допомогти вченим простежити шлях, який мікропластик проходить через навколишнє середовище, а також краще зрозуміти, який вплив він чинить на тварин і людей, які споживають його.
Натхнення: www.popmech.ru