Вчені об’єднали карти високої чіткості з даними датчиків, які фіксують зміни в товщі води, дослідники створили зображення сантиметрового масштабу течій і припливів каньйону Монтерей.
Вчені картували масивний глибоководний яр в Тихому океані. Зображення настільки докладне, що на ньому можна розгледіти невеликих морських істот. Карта «глибоководного Гранд-Каньйону» сантиметрового масштабу з високою роздільною здатністю точно показує, як постійно змінюється підводна долина.
Щоб краще зрозуміти великий підводний каньйон, дослідники з Інституту досліджень акваріумів Монтерей-Бей (MBARI) та інших установ провели серію досліджень в період з 2015 по 2017 рік, і відобразили морське дно долини в «неймовірних деталях». Нові дані допомагають вченим досліджувати процеси, які «ліплять каньйон», пояснила Моніка Вольфсон-Швер, океанограф Університету Нью-Гемпшира, колишній вчений MBARI та провідний автор дослідження.
Розрішення нових карт настільки велике, що на них можна розгледіти дрібних істот на морському дні (таких, як цей краб)
Геологи давно знають, що топографія Монтерейського каньйону змінюється з плином часу, але дотепер вони не могли це зафіксувати. В рамках нового дослідження вчені використовували систему маловисотної зйомки LASS — модифікований віддалений підводний апарат, який сканує морське дно; і інструмент SIN — записуючий пристрій, який знаходиться на морському дні і реєструє рух течій над головою.
Каньйон Монтерей починається недалеко від узбережжя в однойменній затоці Монтерей, штат Каліфорнія. Він простягається більш ніж на 470 км під товщею води і становить близько 12 км в найширшій точці. Висота стін підводного яру становить 1 700 м, а в найглибшій точці морське дно знаходиться приблизно в 4 км нижче поверхні океану.
Дослідження показало, як каламутні течії (зелений колір) і припливи (сині) вплинули на структуру морського дна. Зображення: Моніка Вольфсон-Швер © 2023 MBARI
Це найбільший підводний каньйон біля тихоокеанського узбережжя США. За даними MBARI, топографія яру порівнянна з Гранд-Каньйоном.
Карти доступні на сайті MBARI і в статті Journal of Geophysical Research: Earth Surface.