Острів сміття в Тихому океані

“Велика  тихоокеанська  сміттєва пляма” (Great Pacific Garbage Patch), “Тихоокеанський сміттєворот” (Great Pacific Garbage Patch), “Північна тихоокеанська спіраль” (North Pacific Gyre,) “Тихоокеанський сміттєвий острів“, як тільки не називають цей гігантський острів зі сміття, який розростається гігантськими темпами. Про сміттєвий острів говорять уже понад півстоліття, але практично ніяких дій не приймається. Тим часом наноситься незворотня шкода навколишньому середовищу, вимирають цілі види тварин. Велика ймовірність того, що настане момент, коли вже нічого не можна буде виправити . Отже,  найцікавіше про проблему забруднення океану читайте нижче.

Забруднення почалося з тих часів, коли винайшли пластик. З одного боку, незамінна річ, яка неймовірно полегшила життя людей. Полегшила до тих пір, поки пластиковий  виріб не викинуть: пластик розкладається понад сто років, і завдяки океанським течіям збивається у величезні острови. Один такий острів розміром більше американського штату Техас плаває між Каліфорнією, Гаваями і Аляскою – мільйони тонн сміття. Острів швидко росте, щодня в океан з усіх материків скидається ~ 2.5 мільйона шматочків пластику й іншого сміття. Повільно розкладаючись, пластик завдає серйозної шкоди навколишньому середовищу. Птахи, риби (та інші мешканці океану) страждають найбільше. Пластикові відходи в Тихому океані є причиною загибелі більше мільйона морських птахів на рік, а також понад 100 тисяч особин морських ссавців. У шлунках мертвих  морських птахів знаходять шприци, запальнички і зубні щітки – всі ці предмети птахи заковтують, приймаючи їх за їжу.

“Сміттєвий Острів” швидко зростає приблизно з 1950-х років внаслідок особливостей Північно-Тихоокеанської системи течій, центр якої, куди і потрапляє все сміття, відносно стаціонарне. За оцінками вчених, в цей час маса сміттєвого острова складає понад три з половиною мільйони тонн, а площа – понад мільйон квадратних кілометрів. “Острів” має ряд неофіційних назв: “Великий тихоокеанський сміттєвий острів” (Great Garbage Patch Тихоокеанський), “Східний сміттєвий острів” (Eastern Garbage Patch) і ін. Іноді його називають також “сміттєвим айсбергом”. У 2001 році маса пластика перевищувала масу зоопланктону в зоні острова в шість разів.

Ця величезна купа плавучого сміття – фактично найбільше звалище планети – тримається на одному місці під впливом підводних течій, які мають завихрення. Смуга “супу” тягнеться від точки приблизно в 500 морських милях від узбережжя Каліфорнії через північну частину Тихого океану повз Гаваї і ледве не досягає віддаленої Японії.

Американський океанолог Чарлз Мур – першовідкривач цієї “великої тихоокеанської сміттєвої плями”, вона ж “круговорот-смітник”, вважає, що в цьому регіоні кружляють близько 100 млн тонн плавучого непотребу. Маркус Еріксен, директор з науки Algalita морських досліджень (США), заснованого Муром, сказав: “Спочатку люди припускали, що це острів з пластикового сміття, по якому мало не можна ходити Це уявлення неточне. За консистенцією пляма дуже схожа на суп з пластика. Воно просто безмежне – за площею, мабуть, удвічі перевищує континентальну частину США “.

Історія відкриття сміттєвої плями Муром досить цікава:

14 років тому молодий плейбой і яхтсмен Чарльз Мур, син багатого хімічного магната, вирішив після сесії в Каліфорнійському університеті відпочити на Гавайських островах. Заодно Чарльз вирішив випробувати в океані і свою нову яхту. Заради економії часу поплив навпростець. А через кілька днів Чарльз зрозумів, що заплив на смітник.

«Протягом тижня всякий раз, коли я виходив на палубу, повз плив якийсь пластиковий непотріб, – писав Мур у своїй книзі “Пластик назавжди” – Я не міг повірити своїм очам: як ми могли засмітити таку величезну акваторію? По цьому смітнику мені довелося плисти день за днем, і кінця їй не було видно … »

Плавання крізь тонни побутових відходів перевернуло життя Мура. Він продав всі свої акції і на виручені гроші заснував екологічну організацію Algalita морських досліджень фонду (AMRF), яка стала займатися дослідженням екологічного стану Тихого океану. Від його доповідей і застережень часто відмахувалися, не беручи всерйоз. Напевно, подібна доля чекала б і нинішню доповідь AMRF, але тут екологам допомогла сама природа – січневі шторми викинули на пляжі островів Кауаї і Ніїхау понад 70 тонн пластикового сміття. Кажуть, син відомого французького океанографа Жака Кусто, що відправився знімати на Гаваї новий фільм, мало не отримав серцевий напад при вигляді цих гір сміття. Втім, пластик зіпсував не тільки життя відпочиваючих, але і призвів до загибелі деяких птахів і морських черепах. Відтоді прізвище Мура не сходить зі сторінок американських ЗМІ.  Засновник AMRF застерігає: якщо споживачі не обмежать використання пластика, який не переробляється, в найближчі 10 років площа поверхні «сміттєвого супу» подвоїться і стане загрожувати не тільки Гаваях, але і всім країнам Тихоокеанського регіону.

Але загалом і в цілому проблему намагаються «не помічати». Звалище ж не схожа на звичайний острів, по своїй консистенції вона нагадує «суп» – фрагменти пластику плавають у воді на глибині від одного до сотні метрів. Крім того, понад 70 відсотків всього потрапляє сюди пластика опускається в придонні шари, так що ми навіть в точності не уявляємо собі, скільки там може зібратися мотлоху. Оскільки пластик прозорий і залягає прямо під поверхнею води, то з супутника «поліетиленове море» побачити не можна. Сміття можна помітити тільки з носа корабля або занурившись у воду з аквалангом. Але морські судна бувають в цьому районі нечасто, адже ще з часів вітрильного флоту всі капітани кораблів прокладали маршрути в стороні від цієї ділянки Тихого океану, відомої тим, що тут ніколи не буває вітру. До того ж Північно-тихоокеанський вир – це нейтральні води, і все сміття, що тут плаває – нічийне.

Океанолог Кертіс Еббесмейер, провідний авторитет з питань плавучого сміття, стежить за накопиченням пластика в океанах більше 15 років. Круговорот-смітник він порівнює з живою істотою: “Воно пересувається по планеті подібно до великої тварини, спущеної з повідця”. Коли ця тварина наближається до суші – а у випадку з Гавайським архіпелагом справа йде саме так – результати вельми драматичні. “Варто сміттєвій плямі відригнути, як цілий пляж покривається цим конфетті з пластика”, – свідчить Еббесмейер.

За словами Еріксена, повільно циркулюча маса води, що буяє сміттям, створює небезпеку і для здоров’я людей. Сотні мільйонів крихітних пластикових гранул – сировина індустрії пластмас – щорічно втрачаються і з часом потрапляють в море. Вони забруднюють навколишнє середовище, діючи як своєрідні хімічні губки, що притягають рукотворні хімікати типу вуглеводнів і пестициду ДДТ. Потім цей бруд потрапляє в шлунки разом з їжею. “Те, що потрапляє в океан, опиняється в шлунках у океанських мешканців, а потім – у вас на тарілці. Все дуже просто”.

Основними забруднювачами океану є Китай та Індія. Тут вважається нормальним викидати сміття прямо в прилеглі водойми. Нижче фото, яке немає сенсу коментувати ..

Тут розташований потужний Північно-Тихоокеанський субтропічний вир, утворений в точці зустрічі течії Куросіо, північних пасатних течій і Міжпасатними протитечіями. Північно-Тихоокеанський вир – це свого роду пустеля в Світовому океані, куди з усіх кінців світу століттями зноситься найрізноманітніший непотріб – водорості, трупи тварин, деревина, уламки кораблів. Це справжнє мертве море. Через велику кількість гниючої маси вода в цьому районі насичена сірководнем, тому Північно-Тихоокеанський вир вкрай бідний життям – тут немає ні великих промислових риб, ні ссавців, ні птахів. Нікого, крім колоній зоопланктону. Тому сюди не заходять і промислові судна, навіть військові і торгові кораблі намагаються обходити стороною це місце, де майже завжди панує високий атмосферний тиск і смердючий штиль.

З початку 50-х років минулого століття до гниючих водоростей додалися пластикові пакети, пляшки та упаковка, які, на відміну від водоростей та іншої органіки, погано піддаються процесам біологічного розпаду і нікуди не діваються. Сьогодні Велика тихоокеанська сміттєва ділянка на 90 відсотків складається із пластику, загальна маса якого в шість разів перевищує масу природного планктону. Сьогодні площа всіх сміттєвих плям перевершує навіть територію США! Кожні 10 років площа цього колосального звалища збільшується на порядок

Схожий острів можна зустріти і в Саргасовому морі – це частина знаменитого Бермудського трикутника. Раніше ходили легенди про острів з уламків кораблів і щогл, який дрейфує в тих водах, тепер дерев’яні уламки замінилися на пластикові пляшки і пакети, і в цей час ми зустрічаємо справжні сміттєві острови. За даними Грінпіс, щороку в світі виробляється більше 100 млн тонн пластикових виробів і 10% з них врешті-решт потрапляє в світовий океан. Сміттєві острови зростають з кожним роком все швидше і швидше. І зупинити їх зростання можемо тільки ми з Вами, відмовившись від пластика і перейшовши на багаторазові сумки і на пакети з рециклювальних матеріалів. Можна хоча б привчити себе купувати сік і воду в скляній тарі або в тетрапакетах.