Міжнародна група дослідників підрахувала, скільки років життя втратили люди у зв’язку з метаболічними проблемами, в тому числі ожирінням. Результат виявився значним.
За даними ВООЗ, близько 13 відсотків дорослого населення світу страждає від ожиріння, що не тільки погіршує якість і тривалість життя, але і завдає істотної економічної шкоди, знижуючи продуктивність праці. Поміж найбільш поширених наслідків ожиріння для здоров’я — проблеми з серцем і судинами, зросле навантаження на кістки і суглоби, а також онкологічні захворювання.
Не дивно, що глобальний тягар ожиріння є одним з найвищих, і міжнародна група дослідників із Сінгапуру, Китаю та США вирішила з’ясувати, скільки непрожитих років людство втратило через проблеми з метаболізмом. Вони проаналізували дані 9000 досліджень, опублікованих з 2000 по 2019 рік. Інформацію збирали в 162 країнах, вона відображала причини передчасних смертей від 370 типів захворювань і травм.
Особливу увагу дослідники приділили метаболічним захворюванням: ожирінню, гіпертонії, діабету другого типу, високому рівню холестерину і неалкогольної жирової хвороби печінки. Такі хвороби часто протікають в тандемі, мають загальні фактори ризику і пов’язані з підвищеним ризиком інвалідності, раку і передчасної смерті.
Найбільш значне збільшення тягаря хвороб спостерігалося в країнах з високими середніми показниками доходу, рівня освіти та народжуваності. Втім, тягар метаболічних хвороб зростає по всьому світу, нехай і неоднорідно: скажімо, смертність від гіперліпідемії знизилася, а ось метаболічний тягар ожиріння і діабету залишилося колишнім. Вчені підрахували, скільки років (виходячи з очікуваної тривалості життя) втратило людство у зв’язку з проблемами із зайвою вагою. Тільки за 2019 рік цей показник склав 160 мільйонів років.
Що особливо тривожно, хоча показники смертності в основному залишаються стабільні, число людей, які страждають від проблем з метаболізмом, тільки зростає і лягає важким тягарем на глобальну охорону здоров’я. Як підсумовують вчені в дослідженні, опублікованому в журналі Cell Metabolism, необхідно впровадити ефективні профілактичні та терапевтичні стратегії на індивідуальному, громадському та національному рівнях, що враховують регіональні та соціально-економічні фактори.