Метеорити, які бомбардували поверхню Землі, могли відповідати не тільки за формування кратерів – вони могли також стимулювати вулканічну активність, яка справила великий вплив на поверхню нашої планети і клімат на ній. Ці знахідки були зроблені командою геохіміків з Трініті-коледжі (Дублін, Ірландія), яка відкрила, що падіння великих метеоритів на поверхню нашої планети супроводжувалися потужними, тривалими і вибуховими вулканічними виверженнями.
У своїй роботі команда вивчала породи, які наповнюють один з найбільших збережених ударних кратерів на нашій планеті, розташований в р. Сабері, Канада. Метеорит, який відповідає за формування цієї воронки, врізався в поверхню нашої планети 1,85 мільярда років тому.
Ключовою знахідкою цього дослідження стало виявлення того факту, що склад матеріалу, який наповнює цей кратер, з часом змінювався. Відразу після зіткнення вулканізм був безпосередньо пов’язаний з плавленням кори Землі. Проте з часом вулканічна активність стала підтримуватися вже за рахунок магми, що надходить до поверхні з більш глибоких шарів Землі.
Професор геології і мінералогії з Коледжу Трініті Бальц Кембер (Balz Kamber) сказав: «Це дуже важливі знахідки, оскільки це означає, що джерело магми для вулканів змінювалося з плином часу. Значення цього відкриття полягає в тому, що великі зіткнення астероїдів з ранньою Землею могли надавати на нашу планету набагато більший вплив, ніж вважалося раніше».