Астрофізики обсерваторії представили детальну фотографію центрального “стовпа” туманності Конус. Центральний стовп, що становить частину області зореутворення NGC 2264, нагадує незвичайну міфічну істоту.
Детальне фото області зореутворення в туманності Конус. Зображення: ESO
Туманність Конус розташована менш ніж в 2,500 тис.світлових роках від Землі в сузір’ї Єдинорога. Це досить близько, пояснюють астрофізики, тому дана область досить добре вивчена. Область зореутворення NGC 2264 або розсіяне скупчення Сніжинки, частиною якого є стовп туманності, було відкрито ще в XVIII столітті астрономом Вільямом Гершелем.
Довжина центрального темного стовпа, який видно на зображенні, становить близько семи світлових років. Подібні стовпоподібні форми розвиваються в гігантських хмарах холодного молекулярного газу і пилу. Одна з властивостей таких туманностей – активне зіркоутворення.
Область зореутворення в туманності Конус. Відео: ESO
Цей тип стовпів виникає, коли масивні новоутворені яскраво-блакитні зірки випромінюють зоряні вітри та інтенсивне ультрафіолетове випромінювання, які викидають матеріал з їх околиць, пояснюють вчені. Коли цей матеріал відштовхується, газ і пил, що знаходяться далі від молодих зірок, стискаються в щільні, темні і високі стовпоподібні форми.
На зображенні, отриманому за допомогою телескопів Європейської південної обсерваторії в Чилі, газоподібний водень представлений синім кольором, а газоподібна сірка — червоним. Завдяки цим фільтрам яскраво-блакитні молоді зірки, що вказують на недавнє зіркоутворення, виглядають майже золотими. Вони нагадують бенгальські вогні на тлі темного конуса.