До такого висновку прийшла німецько-британська дослідницька група під керівництвом доктора Данило де Генова з Університету Байройта.
Через невеликий розмір – в десятки тисяч разів менше товщини людської волосини – ці кристали отримали назву «наноліти». Вчені виявили їх сліди в попелі, що залишився після вулканічних вивержень, а потім, провівши ретельне дослідження, змогли описати й показати, як вони впливають на властивості вулканічної магми.
Група доктора де Генова сконцентрувалася на дослідженні магми з низьким вмістом оксиду кремнію, яка перетворюється після виверження на поверхні в базальт. Зазвичай така магма має низьку в’язкість і утворює дуже рідку і текучу лаву. Але, як вдалося з’ясувати, наноліти, які містяться в такій магмі у великій концентрації, здатні підвищити її в’язкість. В результаті магма починає працювати як пробка, стримуючи вихід вулканічних газів. Тиск в вулкані поступово підвищується, і в результаті відбувається раптовий вибух.
Натхнення: www.popmech.ru