Сто років археологи дивилися на яскраві зображення бізонів і масок у печері Фон-де-Гом на південному заході Франції й не могли відповісти на, здавалося б, просте запитання: наскільки вони старі? Тепер виявилося, що відповідь увесь час була «зашита» в самих малюнках — у крихітних слідах вугілля, які вдалося побачити лише завдяки сучасним методам аналізу, повідомляє науковий портал.
Що відомо коротко
- У печері Фон-де-Гом у Дордоні вперше безпосередньо датували кілька палеолітичних малюнків.
- У чорних пігментах, які вважалися суто мінеральними, виявили приховані сліди вугілля.
- Це дозволило застосувати радіовуглецеве датування і уточнити вік зображень.
- Бізона датували в межах 13 461–13 162 років тому (calBP).
- Різні частини маски показали кілька періодів створення — від близько 16 000 до приблизно 9 000 років тому.
Як «невидиме» вугілля стало часовою машиною
Довгий час дослідники були переконані, що чорні лінії на стінах Фон-де-Гом зроблені лише з оксидів заліза та марганцю. Це як дивитися на малюнок і бути впевненим, що там тільки олівець, не підозрюючи, що всередині штриха є ще й туш.
Через цю впевненість вважали, що в пігментах немає вуглецю, а отже, радіовуглецеве датування застосувати неможливо. Адже цей метод працює тільки з матеріалами, що містять вуглець, як-от деревне вугілля чи кістки.
Команда під керівництвом дослідниці з CNRS вирішила перевірити припущення, яке ніхто раніше фактично не тестував: чи справді там немає жодного вуглецю. Вони підійшли до малюнків як до картини під рентгеном — використали методи, що дозволяють «зазирнути» всередину пігменту, не пошкоджуючи його.
Як досліджували малюнки бізона і маски
Для аналізу обрали два чорні зображення: одного бізона та загадкову маску. Вчені застосували Раманівську мікроспектрометрію та гіперспектральну зйомку — це неінвазивні методи, які працюють зі світлом, відбитим від поверхні.
Гіперспектральна зйомка, зокрема метод Reflectance Imaging Spectroscopy (RIS), дозволяє побачити різницю між матеріалами, які для ока виглядають однаково чорними. На спеціальних зображеннях фігури, намальовані вуглецем, «засвітилися» одним кольором, а ті, що зроблені марганцевими оксидами, — іншим.
Так дослідники виявили, що в чорних лініях є вуглецевий компонент — деревне вугілля. Причому воно було присутнє по всій довжині ліній, а не лише в окремих точках. Це дозволило відкинути версію, що вугілля потрапило туди випадково — наприклад, від сучасних графіті чи слідів туристів.
Після цього команда отримала винятковий дозвіл взяти мікроскопічні зразки для радіовуглецевого аналізу. Матеріалу було дуже мало, тому вимірювання були технічно складними, але все ж дали чіткі результати.
Що показали дати: бізон і маска з різних епох
Результати підтвердили, що малюнки належать до верхнього палеоліту, але деякі дати виявилися дещо молодшими, ніж припускали раніше на основі стилю.
Бізон був створений приблизно між 13 461 і 13 162 роками тому (калібровані роки до теперішнього часу, calBP). Це кінець льодовикової доби, коли в Європі ще жили мисливці-збирачі, які пересувалися за стадами великих тварин.
Маска виявилася ще цікавішою. Різні її частини дали різні дати: від 15 981–15 121 і 15 297–14 246 до 8 993–8 590 років тому. Це означає, що зображення могли домальовувати або оновлювати у різні періоди, можливо, протягом тисячоліть.
Інакше кажучи, одна й та сама фігура могла бути «живою» для кількох поколінь людей льодовикової доби, які поверталися до неї знову і знову.
Що це змінює для вивчення доісторичного мистецтва
До цього часу більшість печерних малюнків у Дордоні, включно з відомою Ласко, не вдавалося точно датувати радіовуглецевим методом. Вік оцінювали переважно за стилем зображень і археологічними шарами поруч, що завжди залишало простір для сумнівів.
Новий підхід показує, що навіть там, де вважали, що є лише мінеральні пігменти, може ховатися достатньо вугілля для точного датування. Це відкриває можливість переглянути вік багатьох пам’яток у регіоні й побудувати детальнішу «хронологію мистецтва» льодовикової доби.
Дослідники сподіваються застосувати цю методику до інших фігур у Фон-де-Гом і сусідніх печерах. Так можна буде краще зрозуміти, коли саме люди приходили в ці підземні «галереї», як довго вони використовували одні й ті самі мотиви та як змінювалися їхні уявлення про світ.
Цікаві факти
- 🦬 Один бізон у Фон-де-Гом виявився своєрідною «машиною часу»: завдяки крихітним слідам вугілля він дозволив точно зафіксувати момент творчості людини льодовикової доби.
- 🎨 Маска з печери, ймовірно, створювалася й перероблялася в різні епохи, що робить її радше «проєктом на тисячоліття», ніж одноразовим малюнком.
- 🔬 Сучасні оптичні методи аналізу дозволили побачити різницю між вуглецевим і марганцевим чорним пігментом, хоча для людського ока обидва виглядають однаково.
FAQ
Ці дати вже остаточні чи це попередні
???????: SciTechDaily