Археологи виявили рештки дитини в індіанському поселенні Пакіме, яку принесли в жертву біля стовпа, що підпирав дах будинку. Генетичний аналіз показав, що дитина була нащадком близьких родичів, можливо, членів місцевої еліти.
Пакіме, археологічна пам’ятка на півночі Мексики, відома своїми багатоповерховими будинками з сирцевої цегли. В одній із споруд, названій Будинок Колодязя, вчені знайшли численні артефакти та поховання. Найцікавішим стало відкриття скелета дитини віком 2-5 років, яку, ймовірно, принесли в жертву в XIV столітті. Останки були знайдені біля опорного стовпа, що підтримував дах, а череп дитини мав сліди травми, характерні для ритуальних жертвоприношень.
Генетичні дослідження показали, що дитина належала до корінних американців і була носієм гаплогруп C1b та Q1a2a2b1a. Однак найбільш несподіваним відкриттям став той факт, що хлопчик був нащадком близькоспорідненої пари, ймовірно, родичів другого ступеня, таких як бабуся і онук або дядько і племінниця.
Дослідники припускають, що такі шлюби могли бути поширені серед місцевої еліти для збереження влади в межах однієї родини. Принесення в жертву дитини, народженої від впливових членів громади, могло мати ритуальне значення, зміцнюючи статус еліти та освячуючи важливі об’єкти, такі як Будинок Колодязя.