Група міжнародних дослідників провела генетичний аналіз відомого композитора Людвіга ван Бетховена, припускаючи, що якщо оцінювати його музичний талант суто на основі генетики, він може здатися пересічним.
Попередні дослідження показали, що близько 42% загальних музичних здібностей успадковуються. Проте, на “музичність” людини впливають додаткові фактори, що робить необачним покладатися виключно на генний аналіз для прогнозування таланту. Такої думки дотримуються вчені зі Швеції, Німеччини, Канади та Нідерландів у статті, опублікованій в журналі Current Biology.
У цьому дослідженні було вивчено ДНК Бетховена, яку раніше виділили з його волосся в попередньому дослідженні, щоб дослідити його генетичну схильність до музики. Дослідники зосередилися на обчисленні “полігенного балу”, який оцінює генетичну ймовірність того, що хтось володіє певними характеристиками або поведінкою, з особливим інтересом до ритмічного чуття для цього дослідження.
Результати показали, що “полігенний рахунок” Бетховена за загальною музичністю не виділяється у порівнянні з даними тисяч сучасних людей, визнаних за свій музичний талант. Однак, дослідники уточнили, що цей результат не применшує винятковості Бетховена.
По-перше, надзвичайний музичний талант композитора може бути не пов’язаний безпосередньо з генетичною схильністю до ритму. По-друге, метою дослідження було не применшити здібності Бетховена, а радше проілюструвати труднощі генетичних прогнозів щодо людини, яка жила понад два століття тому.
Дослідницька група застерігає від надмірного покладання на генетичне тестування для прогнозування музичних чи інших талантів у людей, підкреслюючи скептицизм навколо таких тверджень.
Врешті-решт, дослідження підкреслює обмеженість використання “полігенних показників” для індивідуальних прогнозів. Хоча майбутні досягнення можуть підвищити точність, важливо пам’ятати, що складні здібності, такі як музичний талант, є результатом взаємодії різних факторів, а не лише продиктовані генетикою чи середовищем