Група дослідників, під керівництвом вчених Меморіального онкологічного центру ім. Слоуна-Кеттерінга в Нью-Йорку, спільно з компанією BioNTech розробила персоналізовану мРНК-вакцину, яка, за результатами клінічних випробувань, показує хороші результати проти агресивної форми раку підшлункової залози.
Група дослідників, під керівництвом вчених Меморіального онкологічного центру ім. Слоуна-Кеттерінга в Нью-Йорку, спільно з компанією BioNTech розробила персоналізовану мРНК-вакцину проти агресивної форми раку підшлункової залози.
У своєму дослідженні вчені та фармацевти продемонстрували, що Т-клітини, специфічні для протокової аденокарциноми підшлункової залози, можуть бути активовані персональною вакциною мРНК.
Рак підшлункової залози є одним з найбільш смертоносних видів раку. Зазвичай він не має симптомів до пізніх стадій. А на пізніх стадіях практично невиліковний. Протокова аденокарцинома підшлункової залози (PDAC) особливо смертоносна — від неї помирає близько 88% хворих. Пацієнтам з діагнозом PDAC зазвичай пропонують два варіанти – обміркувати свої плани на найближчі кілька місяців або ризикнути і, схрестивши пальці, проходити медикаментозне і хірургічне лікування, яке буде досить болісним і допоможе, добре, якщо в одному випадку з десяти.
В останні роки імунотерапевтичні засоби виявилися ефективними при кількох видах раку. PDAC поки не належить до їх числа. Але зараз команда повідомляє, що персоналізовані вакцини можуть зробити такий підхід цілком працюючим.
Імунотерапія спонукає імунну систему атакувати пухлини, розпізнаючи білки на поверхні пухлинних клітин. Дослідницька група виявила, що персоналізована мРНК-вакцина може викликати таку атаку Т-клітин, специфічних для білків на поверхні пухлини.
Початкові випробування вакцини були проведені на 16 добровольцях, кожному з яких спочатку хірургічним шляхом видалили пухлину. Потім з клітин пухлин були виготовлені 16 унікальних вакцин, які були введені пацієнтам. Кожен з них також отримував хіміотерапію і атезолізумаб – загальний вид імунотерапії. У половини пацієнтів спостерігалася сильна реакція Т-клітин, і через 18 місяців жоден з них не виявляв ознак прогресування раку.