Вчені з Австралії, Нідерландів та Швейцарії провели дослідження унікальної поведінки австралійських сумчастих мишей (рід Antechinus), особливо зосередившись на самцях, які зазвичай помирають від виснаження після шлюбного сезону. Це дослідження, опубліковане в журналі “Current Biology”, вивчає можливі причини цього явища.
Antechinus agilis Erika Zaid et al. / Current Biology, 2024
Сумчасті миші, відомі тим, що мають лише один репродуктивний період у своєму житті, демонструють інтенсивну шлюбну поведінку. Протягом короткого сезону розмноження самці сумчастих мишей вступають у жорстоку конкуренцію за можливість спарювання, що призводить до їх масової загибелі через виснаження, інфекції та внутрішні кровотечі. На відміну від самців, самки можуть вижити до наступного сезону розмноження.
Команда під керівництвом Еріки Заїд з Університету Ла Троб у Мельбурні висунула гіпотезу, що самці сумчастих мишей можуть жертвувати сном, щоб залишатися активними під час шлюбного сезону. Ця теорія збігається з поведінкою, що спостерігається в інших видів, таких як самці дюти і морські слони, які змінюють режим сну у відповідь на вимоги навколишнього середовища.
Щоб з’ясувати це, дослідники вивчили два види: Antechinus swainsonii та Antechinus agilis. Вони оснастили A. swainsonii акселерометрами і зібрали зразки крові, в той час як у A. agilis були взяті тільки зразки крові. Вони не виявили суттєвої різниці в активності перед сезоном розмноження між самцями і самками. Однак з початком сезону розмноження активність самців, особливо вночі, значно зросла. Це збільшення активності корелювало з підвищеним рівнем тестостерону.
Цікаво, що ізольовані самці A. swainsonii в лабораторії також демонстрували підвищену активність під час сезону розмноження, незважаючи на відсутність фактичної шлюбної поведінки або конкуренції між самцями. Дослідники використовували електроенцефалограми для вивчення режиму сну в лабораторії і виявили, що самці зазвичай засинали протягом декількох секунд після бездіяльності. Дані акселерометра також показали, що підвищена активність самців під час сезону розмноження збігається зі скороченням сну.
Дослідження також виявило зниження рівня щавлевої кислоти у зразках крові A. agilis під час сезону розмноження. У плацентарних ссавців дефіцит сну часто призводить до зниження рівня щавлевої кислоти. Примітно, що це зниження спостерігалося як у самців, так і у самок, що дозволяє припустити, що самки також можуть спати менше, можливо, через порушення, спричинені самцями.
Хоча дослідження підтверджує, що самці сумчастих мишей жертвують сном під час шлюбного сезону, щоб збільшити свої шанси на спарювання, воно припускає, що втрата сну сама по собі навряд чи є єдиною причиною їхньої синхронної смерті після шлюбного сезону. Серед самців, що вижили, були ті, хто спав менше, ніж загиблі. Дослідники також розглядають підвищений рівень кортикостероїдів як потенційний фактор, що сприяє цьому. Хоча ці гормони можуть посилювати неспання, їх хронічне підвищення може послабити тварин і сприяти їхній загибелі.