“Справа ЮКОСа має всі складові економічного детектива: у 2003 році нафтовий концерн, що належить опоненту Кремля Михайлу Ходорковському, припиняє своє існування із-за проблем з податками. Його голова на десять років потрапляє в один із сибірських таборів. В результаті не особливо прозорого судового процесу ЮКОС дістається голові іншого нафтового концерну “Роснефть” і вірному соратнику президента Путіна Ігорю Сечину. Таким чином Путін одним махом бере під свій контроль величезні запаси природних копалин та отримує можливість використовувати їх надалі як засіб політичного тиску”, – пише оглядач німецького журналу Der Spiegel Штефан Шультц. Однак потерпілі “не перестають боротися і звертаються до третейського суду в Гаазі, який у понеділок стає на їхній бік”. Суд визнав, що Росія цілеспрямовано привела до банкрутства ЮКОС, тому Кремль зобов’язаний виплатити Group Menatep Limited, якій, переважно, і належав нафтовий концерн, 51,6 млрд доларів.
За словами головного економіста фінансової групи БКС Володимира Тихомирова, “51,6 млрд доларів – це практично дев’ята частина російського бюджету. Кремлю було б важко виплатити цю суму навіть у нормальні часи, а рішення суду в Гаазі припало якраз на самий розпал конфлікту на Україні, коли проти Росії запроваджують міжнародні санкції, а відтік капіталу збільшує ризик рецесії”.
Читайте також: Росія і ЄС: про вплив грошей на переговори
Росія зобов’язана почати виплату компенсацій до 15 січня 2015 року, для цього у неї є необхідні резерви. На даний момент її міжнародні резерви в готівкових коштах становлять 175 млрд доларів, проте російське керівництво, продовжує Шультц, “не збирається платити”. Російський Мінфін і МЗС Росії, як йдеться далі, вже повідомили про те, що оскаржать це рішення.
Тим не менш, якщо Росія зазнає поразки в інших процесах і, незважаючи на це, не почне здійснювати виплати, позивачі можуть почати арешт російського майна за кордоном. Експерти вважають такий сценарій вкрай небезпечним, оскільки він володіє потенціалом “політично-економічної бомби”. У цьому випадку росіяни, у свою чергу, можуть, посилаючись на порушення податкового або екологічного законодавства, почати конфісковувати майно західних компаній.
“Чи дійде до цього, поки невідомо. Але вже зараз рішення суду посилює політичний клімат між Росією і Заходом”, – підсумовує Шультц. Прихильники жорсткого курсу користуються ним для підігрівання антизахідних настроїв у російському суспільстві. Як заявив віце-президент нафтової компанії “Роснефть” Михайло Леонтьєв, рішення третейського суду в Гаазі – це “частина політичних санкцій”.
Джерело: Der Spiegel