Заглянувши в будь-який розібраний системний блок, ви обов’язково помітите плату, яка займає його основну частину. Материнська плата представляє з себе центральний вузол, який пов’язує всі компоненти вашого комп’ютера. Будь-який пристрій, яке знаходиться в системному блоці, або поза ним – підключається до неї (або за допомогою різних кабелів, або через перехідники або інші плати).
Виробник материнської плати
Існує безліч думок про те, що один виробник краще іншого, і що купувати варто вироби тільки певної марки. На мою думку, такий підхід не зовсім вірний. Звичайно, є сенс орієнтуватися на виробників, які вже знаходяться багато років на ринку і зарекомендували себе з позитивного боку. Це такі компанії, як ASUS, Gigabyte, Intel, ASRock, що представленні на сайті . У кожному разі моєю порадою буде те, що перед купівлею конкретної моделі материнської плати варто вивчити відгуки про неї на різних форумах. У всіх виробників іноді бувають невдалі моделі. Вибирати комплектуючі грунтуючись виключно на виробнику – це скоріше вибір смаку, ніж якості.
При покупці більше варто звертати увагу на інші моменти:
- на розмір материнської плати (або, правильніше говорити – на її «форм-фактор»);
- на рід мікросхем системної логіки (або «чіпсет»);
- на гніздо («сокет») під центральний процесор на цій материнській платі (певним процесорам відповідають певні сокети);
- на розташування гнізда під центральний процесор (обов’язково варто звертати увагу на те, де буде розташований процесор в зібраному системному блоці. Деякі сполучення корпусів системних блоків з материнськими платами можуть давати результат у вигляді блоку живлення, який нависає над гніздом центрального процесора. А як ви знаєте, це призведе до того, що після установки зверху процесора радіатора і вентилятора, відтік повітря буде не таким, яким хотілося б. Або, що ще гірше, радіатор може бути занадто великим, і як наслідок, він просто не поміститься під блоком живлення);
- число роз’ємів для установки оперативної пам’яті (наявність додаткових роз’ємів дасть можливість додати додаткову оперативну пам’ять, замість того, щоб замінювати стару на нову, але більшого обсягу);
- число роз’ємів для підключення внутрішніх пристроїв (відеокарт, ТВ-тюнерів, інших пристроїв);
- число роз’ємів для підключення жорстких дисків, приводів для читання компакт-дисків;
- види роз’ємів, які є на зовнішній стороні материнської плати, а так само які роз’єми на лицьовій стороні системного блоку можна підключити до неї?
Форм-фактори материнських плат
Вибираючи розмір материнської плати, враховуйте наступне:
Чим більше розмір – тим більше можливостей для поліпшення комп’ютера згодом. Розміри малого форм-фактора материнської плати Micro-ATX дозволяють розмістити на ній все тільки найнеобхідніше, в необхідній кількості. Але не більше того.
На материнських платах форм-фактора ATX, розміщено набагато більше роз’ємів під модулі оперативної пам’яті, жорсткі диски, приводи читання компакт-дисків, і так далі.
Зворотною стороною медалі є вартість цих пристроїв. Зрозуміло, оскільки материнські плати ATX мають набагато більшу «начинку», то і їх вартість значно вище своїх менших «побратимів». Ще одним важливим зауваженням буде і те, що для материнських плат ATX потрібні і корпусу більшого розміру.
Мікросхеми системної логіки
У перекладі, chipset позначає «набір мікросхем» (chip set). Інша його назва – мікросхеми системної логіки. Але так як термін українською мовою виходить досить громіздким, найчастіше використовують «кальку» з англійської, називаючи цей набір мікросхем просто чіпсетом. Це мікросхеми, які здійснюють взаємодію між центральним процесором, пам’яттю, і всіма компонентами комп’ютера. Якщо порівнювати комп’ютер з автомобілем, то аналогом центрального процесора буде його двигун, а аналогом чіпсета буде рама, яка виконує проміжну роль між двигуном і всіма іншими деталями автомобіля (в тому числі, і з навколишнім світом).
Центральний процесор так само не безпосередньо керує пристроями комп’ютера. Він робить це за допомогою набору мікросхем системної логіки. Саме тому чіпсет відноситься до однієї з найважливіших частин комп’ютера. Комп’ютер з більш високою тактовою частотою центрального процесора може програти у швидкодії системі, в якій встановлений процесор з меншою частотою, але при цьому з більш функціональним чіпсетом. Так само, як і за аналогією з автомобілем, переможцем у гонці не завжди стають за рахунок високих швидкостей, а за рахунок вмілого поводження з автомобілем. Знаючи, як управляти машиною при різних погодних умовах, при мокрій дорозі або сильному вітрі – у гонщика більше можливостей стати переможцем, не дивлячись на його швидкість, яка може бути нижче, ніж у фаворитів. Так і у комп’ютера, більш функціональний чіпсет може використовувати більш ефективно «потужність» встановленого процесора.
Залежно від моделі чіпсета, мікросхем може бути дві (в цьому випадку цю схему називають «двохмостовою» – мікросхеми в цьому випадку називають північним і південним мостами), або одна (такий варіант називається «одночіповим»).
У разі «двохмостової» схеми, північний міст працює напряму з центральним процесором, а південний міст – з північним. Кожен міст виконує свої певні завдання. Якщо ж чіпсет «одночіповий» – всі ці завдання виконує він.
Гніздо під центральний процесор
Це гніздо (або «сокет») на материнській платі, в яке встановлюється центральний процесор.
Ці гнізда відрізняються за кількістю і типом контактів, способом кріплення охолоджуючого пристрою (кулера) і так далі. Зрештою, процесор вашого комп’ютера повинен відповідати сокету на материнській платі. Не намагайтеся встановити процесор в материнську плату, якщо вона йому не відповідає. У кращому випадку – комп’ютер не запрацює.
У гіршому – ви що-небудь зламаєте.
Перед покупкою процесора і / або материнської плати, ви можете спокійно почитати про те, які процесори підтримують ті чи інші материнські плати. Вся ця інформація знаходиться на сайтах компаній-виробників материнських плат.
Роз’єми для оперативної пам’яті, інших карт і накопичувачів даних
Кількість цих роз’ємів, як уже згадувалося, залежить від розмірів материнської плати (чим більше розмір, тим більше роз’ємів). Не завжди звичайно так. Бувають випадки, коли недорога материнська плата форм-фактора ATX має роз’ємів стільки ж, або навіть менше, ніж материнська плата меншого форм-фактора. Все пізнається в порівнянні.
Крім розмірів, важливий стандарт оперативної пам’яті, який буде використовуватися у вашому комп’ютері. Використовуйте оперативну пам’ять, яка є сучасною. Краще не економте і не купуйте материнську плату, для якої можуть згодом знадобитися модулі пам’яті, які потрібно буде шукати по крамницях з б / у товарами. Як не крути, але стандарти модулів пам’яті не оновлюються занадто часто.
Для інших карт, які встановлюються в системний блок:
- відеокарта;
- звукова карта (хоча можна звичайно обходитися і вбудованою);
- модем;
- мережева карта;
- додаткові контролери;
- потрібні додаткові роз’єми, які називають «слотами розширення». Кількість цих слотів різному для окремих материнських плат. Скільки слотів може вам знадобитися? Це питання слід обміркувати перед покупкою материнської плати.
Так само слід звернути увагу на кількість роз’ємів, до яких будуть підключатися жорсткий диск і привід для читання компакт-дисків. Цих пристроїв може бути по одному в одному системному блоці, але можливо встановити і більше. Якщо ви плануєте збільшувати їх кількість надалі – слід звернути увагу і на це.
Зовнішні роз’єми, а так само роз’єми, які можна підключити до лицьової панелі системного блоку
На задній стороні материнської плати знаходяться роз’єми для підключення різних пристроїв:
- роз’єми PS / – використовуються для підключення миші і клавіатури;
- роз’єми для підключення аудіо-пристроїв (колонок, навушників, гарнітури, мікрофона, і т.д. У більшості материнських плат на сьогоднішній момент є можливість підключення домашнього кінотеатру до внутрішньої звукової карти. Якраз до цих самих роз’ємів);
- роз’єм для підключення мережевого кабелю (тобто на материнській платі вбудований мережевий контролер, для управління мережею. А значить, додаткова мережева карта вам не буде потрібно. На деяких материнських платах може бути встановлено відразу два таких роз’єму – в цьому випадку на такий материнській платі відразу два мережних контролери);
- роз’єми USB (це універсальні роз’єми, до яких можна підключати масу різних пристроїв – від клавіатури і миші до відеокамери та принтера. Зверніть увагу, що на самій материнській платі так само повинні бути роз’єми для підключення лицьової панелі системного блоку. Все-таки зручніше використовувати ці роз’єми для швидкого і тимчасового підключення пристроїв. А ось ті пристрої, які ви плануєте використовувати постійно – краще приєднувати саме до задньої панелі системного блоку).