Підводний фотограф-екстремал із Швейцарії Франко Банфі ризикнув життям заради ексклюзивного матеріалу і опустився на дно річки Амазонки в Бразилії, щоб поплавати разом з гігантськими анакондами.
Анаконда в природному середовищі існування. Штат Мато Гроссо до Суль, Бразилія, листопад, 2012 року. © Franco Banfi
Мандрівник провів 10 днів у бразильському штаті Мато Гроссо до Суль, під час яких він зміг зафіксувати на камеру шість особин анаконди, найбільшої з усіх існуючих змій.
Анаконда в природному середовищі існування. Штат Мато Гроссо до Суль, Бразилія, листопад, 2012 року. © Franco Banfi
Фотографу вдалося зробити приголомшливі фотографії анаконди прямо в її природному середовищі існування, під водою.
Анаконда в природному середовищі існування. Штат Мато Гроссо до Суль, Бразилія, листопад, 2012 року. © Franco Banfi
Величезні хижачки спокійно вели звичайний спосіб життя, плаваючи в каламутних водах річки або ж гріючись на сонечку після трапези, не звертаючи уваги на надто хоробру людину з фотоапаратом.
Анаконда в природному середовищі існування. Штат Мато Гроссо до Суль, Бразилія, листопад, 2012 року. © Franco Banfi
«Звичайно, все можливо, але не думаю, що вона б з’їла мене. На щастя для мене, анаконда щойно проковтнула свою чергову здобич і не стала вибирати мене на друге блюдо. Я був так близько від неї, що міг доторкнутися, якщо б захотів, звичайно», – розповів 53-річний фотограф
Анаконда в природному середовищі існування. Штат Мато Гроссо до Суль, Бразилія, листопад, 2012 року. © Franco Banfi
Анаконда веде майже повністю водний спосіб життя. Вона тримається в тихих, слабкопроточних рукавах річок, затонах, старицях і озерцях басейну Амазонки та Оріноко.
Анаконда в природному середовищі існування. Штат Мато Гроссо до Суль, Бразилія, листопад, 2012 року. © Franco Banfi
У дорослої анаконди в природі практично немає ворогів.
Анаконда в природному середовищі існування. Штат Мато Гроссо до Суль, Бразилія, листопад, 2012 року. © Franco Banfi
«Спочатку було дуже страшно, тому що раніше я ніколи так близько не підходив до змій, всі знають, що вони дуже небезпечні. Але я зрозумів, що нічого не трапиться, якщо з повагою ставитися до цих істот. Принаймні, вони великі і можна спостерігати за їхньою поведінкою», – додав Франко.
Анаконда в природному середовищі існування. Штат Мато Гроссо до Суль, Бразилія, листопад, 2012 року. © Franco Banfi
В даний час найбільша відома гігантська анаконда має довжину близько 9 метрів і вагу близько 130 кг, вона знаходиться в Нью-Йоркському Зоопарку.
Анаконда в природному середовищі існування. Штат Мато Гроссо до Суль, Бразилія, листопад, 2012 року. © Franco Banfi
Основне забарвлення тіла анаконди — сірувато-зелена з двома рядами великих бурих плям округлої або довгастої форми, що чергуються в шаховому порядку. По боках тіла йде ряд жовтих плям меншого розміру, оточених чорними кільцями. Така забарвлення ефективно приховує змію, коли вона затаюється в тихій воді, покритої бурими листям і пучками водоростей. Самки набагато більші і сильніші за самців.
Анаконда в природному середовищі існування. Штат Мато Гроссо до Суль, Бразилія, листопад, 2012 року. © Franco Banfi
Анаконда населяє всю тропічну частину Південної Америки на схід від Анд: Венесуелу, Бразилію, Колумбію, Еквадор, східний Парагвай, північну Болівії, північно-східний Перу, Гайану, Французьку Гвіану, а також острів Тринідад.
Анаконда в природному середовищі існування. Штат Мато Гроссо до Суль, Бразилія, листопад, 2012 року. © Franco Banfi
Через важкодоступність місць проживання анаконди вченим важко оцінити її чисельність і простежити за динамікою популяції.
Анаконда в природному середовищі існування. Штат Мато Гроссо до Суль, Бразилія, листопад, 2012 року. © Franco Banfi
У зоопарках світу анаконд багато, але приживаються вони в неволі досить непросто.
Анаконда в природному середовищі існування. Штат Мато Гроссо до Суль, Бразилія, листопад, 2012 року. © Franco Banfi
Максимальний термін життя анаконди в тераріумі — 28 років, але зазвичай в неволі ці змії живуть 5-6 років.
Анаконда в природному середовищі існування. Штат Мато Гроссо до Суль, Бразилія, листопад, 2012 року. © Franco Banfi
Живиться анаконда різними ссавцями, підстерігаючи їх біля води. Вона ловить тапірів, пекарі, агути, капібар. Не раз описувалися випадки, коли анаконда пожирала навіть ягуара. На обід анаконди часто потрапляють водоплавні птахи, невеликі каймани, черепахи, а також змії — принаймні, у зоопарку один раз анаконда задушила і з’їла 2,5-метрового пітона.
Анаконда в природному середовищі існування. Штат Мато Гроссо до Суль, Бразилія, листопад, 2012 року. © Franco Banfi
Подібно всім удавам, анаконда нерухомо чекає здобич, а коли та наблизиться, атакує її блискавичним кидком і душить, обвивши кільцями тіла (всупереч поширеній думці, анаконда, як і інші удави, не розчавлює жертву і не ламає їй кістки, а стискає її і не дає дихати, і та гине від задухи). Як і всі без винятку змії, анаконда заковтує здобич цілою, сильно розтягуючи при цьому пащу і глотку.
Анаконда в природному середовищі існування. Штат Мато Гроссо до Суль, Бразилія, листопад, 2012 року. © Franco Banfi
Незважаючи на те що існує всього один достовірний випадок загибелі людини від нападу змії, анаконди здобули славу «пожирачів» людей багато в чому завдяки голлівудським фільмам-трилерам.
Натхнення: pixanews.com