Сірчана пробка — одна з найпоширеніших скарг людей, які проходять обстеження в отоларинголога. Подібна патологія характеризується погіршенням здатності сприймати звуки з причини закупорки слухового проходу вушною сіркою. Ця речовина складається з ороговілих частинок епітелію і суміші секрету залоз.
Причини закупорювання вух
В першу чергу слід розглянути будову вух і зрозуміти, яку роль в їх роботі відіграють сірчані залози. Зовнішній слуховий канал має форму зігнутої порожнистої трубки, що з’єднує зовнішнє середовище і барабанну перетинку. Він складається з двох частин – перепончато-хрящового, зовнішнього та кісткового – внутрішнього. Сірчані залози знаходяться тільки в зовнішньому відділі.
Наш організм виробив просту систему захисту: більше двох тисяч особливих сірчаних залоз виробляють секрет, до якого і прилипають частки пилу та інфекційні агенти. У середньому виробляється близько 20 мг сірки, яка виштовхує забруднення, так як шкіра слухового проходу досить швидко регенерує, причому ріст епітеліальних клітин спрямований назовні. Крім того, при жувальних рухах слуховий прохід коливається, і підсохлі частки сірки виводяться з слухового проходу. Здорова людина практично не помічає цей процес. У нормі достатньо виконувати водні процедури і щодня протирати зовнішню частину – початок слухового проходу.
Чому утворюється сірчана пробка у вусі? Найчастіше джерелом утворення пробки стає банальне недотримання правил особистої гігієни або неправильне чищення слухових проходів. Багато людей намагаються проникнути ватною паличкою як можна глибше, проштовхуючи сірку в кістковий відділ, де механізм самоочищення не працює, і це призводить до затримки і скупченню сірчаних мас; крім того, подразнення шкіри слухового проходу при подібних маніпуляціях провокує підвищене вироблення секрету.
У деяких випадках до підвищеної секреції і зміни консистенції сірчаних залоз призводять порушення обміну речовин і хвороби травної системи.
Фактори, що збільшують ймовірність появи проблем зі слухом:
- генетична схильність (доведено, що аномалії будови каналу, зростання великої кількості волосся і надмірна в’язкість секрету залоз можуть передаватися у спадщину);
- тривале перебування в умовах різких перепадів тиску (походи в гори, занурення на велику глибину);
- схильність до частих інфекційних захворювань носоглотки (вушна пробка у дитини нерідко стає внаслідок тривалого прогресування запального процесу при збільшених аденоїдах);
- використання вакуумних навушників і інших засобів посилення звуку (скупчення конгломерату стає наслідком тривалих розмов по телефону);
- супутні захворювання шкіри (дерматит, псоріаз негативно впливають на хрящову частину каналу і ускладнюють відтік сірки).
Окремо потрібно згадати про взаємозв’язок між підвищеним виробленням секрету і неправильним харчуванням. Підвищення концентрації холестерину в крові провокує прискорений ріст волосся в порожнині вуха та робить сірку більш в’язкою.
Симптоми, що супроводжують появу вушної пробки
Здавалося б, не помітити утворення сірчаної пробки у вусі неможливо. Насправді її виявлення часто стає сюрпризом для людини, що скаржиться на нехарактерні звуки або больовий синдром, адже в першу чергу всі підозрюють отит.
У більшості випадків сірчана пробка починає турбувати по закінченні водних процедур. З’являються наступні симптоми:
- порушення слуху – зниження, спотворення звуків;
- відчуття тиску, розпирання, дискомфорт при жуванні;
- гул, шум, потріскування;
- відлуння власного голосу в голові;
- свербіж, біль.
Головну небезпеку представляє сірчана пробка, що виникла в безпосередній близькості від барабанної перетинки. При цьому хворий зазвичай скаржиться на запаморочення, нудоту, постійну позіхання і кашель без проявів застуди.
Затягувати з відвідуванням отоларинголога не можна. Несвоєчасне або неадекватне лікування може викликати небезпечні наслідки для загального здоров’я. Особливо часто негативні наслідки фіксуються після спроб терапії в домашніх умовах. Такий вплив дозволено, але все необхідно робити правильно.
Класичні способи добування вушної пробки
Важливо розуміти, що видаляти «засмічення» в слуховому проході потрібно в спеціалізованому медичному закладі. Досвідчений лікар визначить джерело проблем зі слухом з перших скарг пацієнта. Підтвердити попередній діагноз можна за допомогою отоскопії (візуального огляду за допомогою спеціальної лійки і джерела світла).
У сучасній медицині усунення закладеності вушного виконується двома способами:
- «Сухим» — лікар видаляє конгломерат мініатюрним гачком по частинах без зволоження каналу. Така процедура вимагає високої кваліфікації та постійного контролю, щоб уникнути травмування барабанної перетинки.
- «Мокрим» — більш поширена методика очищення промиванням струменем води під тиском спеціальною насадкою від ЛОР комбайна або шприцом.
Дозволене самолікування
Багато лікарів кажуть, що неправильне лікування в домашніх умовах приносить більше клопоту, ніж сам патологічний стан. Дійсно, більшість тяжких ускладнень виникає після спроб позбавитися від закупорки ватяними паличками, зубочистками або іншими предметами побуту. Люди проштовхують секрет сірчаних залоз ще глибше і посилюють проблему.
При певних умовах (відсутність болю, температури) можна спробувати усунути проблему без відвідування лікарні. Найчастіше сірчана пробка видаляється за допомогою розчинів і очних крапель, придбаних в аптеках. Застосовується 3% перекис водню; «А-Церумен» або «Ремо-вакс» – строго по інструкції. Користуватися ж фітосвічками і фітоворонками, які пропонують аптеки, не рекомендується.
Профілактика
Запобігти появі сірчаних пробок нескладно. Для цього досить дотримуватися правил особистої гігієни і щодня очищати слухові проходи. Багато людей роблять помилку, користуючись ватяними паличками – можна не тільки проштовхнути сірку всередину слухового проходу, утрамбовуючи її, але і легко пошкодити шкіру слухового проходу, що може привести до запалення.
Найчастіше спокуса скористатися косметичною ватною паличкою виникає після водних процедур: купання, душа, миття голови. Так, вуха треба просушити, але тільки не ватною паличкою – найкраще закапувати в них по черзі по 4-5 крапель теплого борного спирту на декілька хвилин (він «забирає» воду), потім нахилити голову і просушити вуха ваткою, серветкою, рушником, допомагаючи собі власним мізинцем.
В крайньому випадку, якщо ви все-таки взяли в руки косметичну ватяну паличку, важливо протирати тільки переддень, зовнішню частину слухового проходу обережними круговими рухами, не занурюючи паличку глибше, ніж на 3-4 мм.