Близько 1,4 мільйона років тому на території сучасної Іспанії гомініди ділили їжу з гігантськими гієнами. Вони шукали її в одному і тому ж місці, але в різний час доби.
Плямисті гієни, як і їхні стародавні родичі, можуть харчуватися падаллю / © Paul Palmqvist
У Південній Іспанії знаходиться археологічна пам’ятка раннього плейстоцену Фуенте-Нуева – 3 (FN3), яка зберігає найдавніші свідчення присутності гомінідів в Західній Європі. Крім великої кількість знарядь олдувайської культури, там знаходять останки великих тварин зі слідами оброблення і вилучення кісткового мозку, а також кістки великих ссавців з мітками зубів, залишеними доісторичними гієнами. У цьому місці вчені виявили понад 200 копролітів — викопних скам’янілих екскрементів.
Група палеонтологів з Університету Малаги (Іспанія) під керівництвом Пауля Пальмквіста вивчила ці стародавні фекалії, щоб з’ясувати, яким тваринам вони належали, а також спробувала оцінити участь доісторичних гієн в обробленні великих тварин. Результати роботи опубліковані в журналі Archaeological and Anthropological Sciences.
За допомогою методів електронної мікроскопії та дифракції рентгенівських променів дослідники проаналізували 216 копролітів. Морфологія, колір, розмір і хімічний склад вказували, що екскременти належали Pachycrocuta brevirostris — гігантським гієнам-падальщикам. Ці тварини важили приблизно по 110 кілограмів і мали розміри сучасної левиці.
Копроліти гієн відрізняються від скам’янілого посліду інших м’ясоїдних тварин високим вмістом оксиду кальцію (CaO) і оксиду фосфору (P2O5), які утворюються в організмі в результаті споживання і перетравлення кісток.
Фрагменти перетравлених кісток, збережені в копролітах з місця Фуенте Нуева – 3 / © Paul Palmqvist
Потім вчені порівняли зразки з копролітами, знайденими на інших місцях плейстоцену, і з фекаліями сучасних плямистих гієн (Crocuta crocuta). Плямисті гієни живуть сімейними групами-кланами – і випорожнюються в певних місцях (відхожі місця), можливо, щоб позначити свою територію.
На думку іспанських палеонтологів, наявність такої великої кількості копролітів, знайдених на стоянці Фуенте-Нуева-3, свідчить про те, що гігантські гієни використовували це місце в якості відхожого.
Раніше при розкопках в Фуенте-Нуева – 3 вчені виявили численні кам’яні знаряддя і кістки ссавців: мамонтів, коней, бізонів, ласок і тхорів, древніх буйволів. На багатьох кістках були присутні сліди надрізів і вилучення кісткового мозку, що свідчать про те, що стародавні люди обробили цих тварин.
- З’ясували глибину “неможливого” озера в Долині Смерті
- У Стародавньому Єгипті існував матріархат
- Виверження вулкана Анак-Кракатау в Індонезії (відео)
Пальмквіст та його колеги вважають, що і гієни, і гомініди харчувалися залишками здобичі шаблезубих котів. Цілком ймовірно, що гомініди відвідували це місце вдень, а гієни годували і залишали там свій послід вночі.
Однак дослідники розглядають ще одну причину, чому в Фуенте-Нуева-3 виявили стільки кісток великих ссавців: попередній аналіз ґрунту показав, що місце, можливо, було вкрите зимовими пісками.
Як приклад Пальмквіст навів мамонта, який, за словами палеонтолога, потрапив в пастку сипучих пісків.
Зараз іспанські палеонтологи проводять седиментологічний аналіз грунту і намагаються розрахувати масу оброблених тварин, щоб зібрати більше доказів на користь гіпотези сипучих пісків.
Питання про те, чи були ранні представники роду Homo “падальщиками” або мисливцями типу сучасних левів, досі не вирішене остаточно. З одного боку, відомо, що поширення навіть еректусів супроводжувалося занепадом деяких видів великих хижаків в Африці вже один-два мільйони років тому. З іншого боку, незрозуміло, чи вимерли ці хижаки через коливання клімату. Тому порівняльний аналіз дієт древніх людей та інших видів того ж часу — одне з найважливіших джерел інформації про реальну екологічну роль наших предків.