Ракета та корабель Space Launch System і Orion 17 січня 2026 року повільно перемістилися на стартовий майданчик Космічного центру Кеннеді у Флориді. Швидкість транспортування становила менше однієї милі на годину. Під час старту комплекс розвине швидкість понад 22 000 миль на годину та відправить чотирьох астронавтів у політ навколо Місяця.
Запуск залежить від численних зовнішніх чинників, зокрема орбітальних умов і безпеки зони старту. За повідомленням NASA, місія Artemis II попередньо запланована на березень 2026 року, хоча можливе перенесення на квітень. Березневе вікно вже є відтермінуванням порівняно з раніше очікуваним лютим.
Мета Artemis II полягає у пілотованому обльоті Місяця та перевірці інженерних систем у реальних космічних умовах. Це необхідний етап перед Artemis III, яка має передбачати посадку поблизу південного полюса Місяця. Місія не включає посадку на поверхню.
У разі успіху Artemis II стане першим поверненням людей до околиць Місяця з 1972 року, коли завершилася місія Apollo 17. Астронавти пролетять над зворотним боком Місяця та повернуться на Землю. Політ триватиме близько десяти діб і завершиться приводненням у Тихому океані.
За даними матеріалу, жодна людина молодша приблизно 54 років не жила у період, коли людство перебувало так далеко від Землі. Політ дозволить отримати прямі людські спостереження зворотного боку Місяця вперше з ХХ століття.
Відмова від посадки пояснюється необхідністю поетапних перевірок. У тексті використано порівняння з підготовкою до сходження на Еверест. Тестування систем запуску й корабля є критичним для безпечного повернення людей на місячну поверхню в майбутньому.
NASA вже має досвід місячних посадок, однак 54-річна перерва означає втрату кадрової тяглості. Більшість інженерів програми Apollo вийшли на пенсію. Із 12 астронавтів, які ходили по Місяцю, нині живі лише четверо.
Технологічна база також суттєво змінилася. За наведеними даними, комп’ютер місячного модуля Apollo мав близько 4 кілобайтів оперативної пам’яті. Розмір одного сучасного фото зі смартфона перевищує цей обсяг більш ніж у тисячу разів.
Капсула Orion була розроблена в межах програми Constellation, оголошеної у 2005 році та завершеної у 2010-му. Space Launch System створювали з початку 2010-х років як заміну ракеті Ares. У 2022 році SLS уже використовували під час безпілотної місії Artemis I. Головним підрядником будівництва є Boeing, за участі понад тисячі постачальників.
Історичним аналогом названо місію Apollo 8 у грудні 1968 року, коли екіпаж уперше залишив навколоземну орбіту без посадки. Під час тієї місії було зроблено знімок Earthrise, який, за оцінкою автора, суттєво вплинув на сприйняття Землі як середовища життя.
Астронавти Artemis II спостерігатимуть Місяць безпосередньо, на відміну від автоматичних апаратів. Хоча орбітальні камери, зокрема LROC, вже зафіксували понад 90 % поверхні Місяця з високою роздільною здатністю, більшість таких зображень не є «справжнім кольором». Людське око сприймає поверхню інакше.
Окремо підкреслено значення підготовки астронавтів з геології. Люди можуть оперативно інтерпретувати побачене та коригувати спостереження, чого не здатні зробити автоматичні системи.
Перед стартом NASA має завершити фінальні перевірки на стартовому майданчику. Вони включають тестування систем евакуації та операцій з паливом. Паливо містить гідразин — «енергоємну сполуку азоту й водню». За матеріалом, ці дії відповідають принципу «test like you fly».
Зазначено, що наступна місія Artemis III, яка передбачає посадку на Місяць, попередньо запланована до 2028 року.