Сонячна активність відіграє мінімальну роль у глобальному потеплінні – такі дані дослідження вчених з університетів Ланкастера і Дарема. Зміни сонячної активності відповідальні не більш ніж за 10 % глобального потепління в ХХ столітті.
Деякі вчені вважають, що за глобальне потепління відповідальна не діяльність людства, а зміна кількості енергії, яку отримує Земля від Сонця. Є гіпотеза, що космічні промені грають певну роль в охолодженні Землі, допомагаючи формувати хмари, які відбивають сонячні промені в космос і охолоджують таким чином планету. Відповідно до гіпотези, в періоди високої активності Сонця, блокується частина космічних променів, що потрапляють в атмосферу Землі. Через це формується менше хмар, і глобальна температура зростає.
Однак, в недавньому дослідженні вчені дійшли висновку, що ні зміни в активності Сонця, ні його вплив на блокування космічних променів не можуть зробити значного впливу на глобальне потепління. Вчені провели аналіз даних по сонячній активності і глобальним температур з 1955 року. Дослідники знайшли невелику кореляцію між 22 -річними циклами сонячної активності і зростанням глобальної температури, однак різниця між спалахами і підвищенням температури становить 1-2 роки і, швидше за все, зміна температури пов’язана з безпосереднім впливом Сонця, а не блокуванням космічних променів. У цілому, внесок змін сонячної активності, або безпосередньо, або через космічні промені, не можуть бути більше 10% від глобального потепління в ХХ столітті.
Також вчені дійшли висновку, що палеонтологічні докази, отримані шляхом аналізу ізотопів вуглецю і кисню, були «слабкими і заплутаними». До того ж дослідження, що пов’язувало блокування космічних променів з низьким рівнем хмарності, стосувалися лише окремих регіонів, а не всієї планети. Дослідники також не знайшли доказів “провини” Сонця в глобальному потеплінні і при вивченні експериментів ЦЕРНу (Європейська організація з ядерних досліджень, найбільша в світі лабораторія фізики високих енергій), де намагаються змоделювати процеси, при яких космічні промені можуть іонізувати аерозолі в атмосфері. Ні ці експерименти, ні реальні великомасштабні випадки іонізації атмосфери, наприклад аварія на ЧАЕС, не вказують на зв’язок змін у впливі космічного випромінювання на хмарність.
Таким чином, спроба «звалити провину» за глобальне потепління на Сонці не має під собою наукової основи. Гіпотеза про те, що Сонячна активність побічно знижує кількість хмар, не підтверджується, і інші причини потепління, крім людської діяльності, знайти досить важко.
Натхнення: rnd.cnews.ru