Висловлюючи свою думку в інтернет-голосуваннях і ставлячи оцінку чому-небудь, ми більше оцінююм не сам предмет обговорення, а результати чужих оцінок. Щоб зрозуміти механізми стадної поведінки “юзерів”, вченим довелося їх обдурити.
Завдяки інтернету ми можемо щодня обговорювати, оцінювати і навіть складати рейтинги чого завгодно – від фітнес-центрів, готелів, книг, кінофільмів до політичних діячів, новинних приводів і чужих коментарів до них. Однак наскільки ми незалежні в цих оцінках, наскільки об’єктивна інформація, яка виходить в результаті численних рейтингів і «голосувань», що влаштовуються в блогах і на новинних сайтах?
Відповідь на це питання спробували знайти соціологи з Массачусетського технологічного інституту, провівши п’ятимісячне дослідження рейтингів, які складали відвідувачі одного з відомих у світі новинних агрегаторів.
За домовленістю з власниками сайту вчені не стали розкривати його назву.
Однак, за словами Шинана Аралу, професора Слоуновської школи управління при MIT, цей новинний сайт подібний безлічі популярних новинних агрегаторів типу Reddit.
На багатьох подібних ресурсах користувачі можуть висловити своє ставлення до новини або коментарю, поставивши «+1» або «-1». Таким чином у тексту набирається рейтинг – безлике число з позитивним чи негативним знаком. Щоб з’ясувати, наскільки незалежні користувачі в своїх оцінках і як вони схильні до ефекту натовпу, або «стадному почуттю», ученим довелося опуститися до обману. Протягом всього терміну дослідження вони штучно підкручували рейтинги коментарів і за допомогою математичних програм стежили за тим, як на оцінку користувачів впливають результати чужих відгуків.
Всього штучним чином були змінені рейтинги понад 100 тис. коментарів – такий обсяг був обраний для отримання надійної статистики.
Результат «підкручування» не змусив себе чекати: виявилося, що, якщо текст штучно або з об’єктивних причин набирає високий позитивний рейтинг, «юзери» на 25% частіше «лайкають» його в коментарях або ставлять «+1» – чим це не стадна поведінка?
«Стадна поведінка систематично спостерігається на позитивних сигналах про якість і рейтингах», – упевнений Арал, співавтор дослідження. При цьому він підкреслив, що в стадній поведінці є асиметрія – в середньому люди на негативний рейтинг дають більше негативних відгуків, хоча цей показник зменшується завдяки «корегованому ефекту», пов’язаного з тим, що новинний привід зі штучно накрученим негативним рейтингом збирає і більше позитивні відгуки.
«Люди більш скептичні до негативних соціальних оцінок. Вони частіше схиляються до того, щоб скорегувати негативні відгуки і додати позитивний відгук », – каже Арал. На його думку, існує реальна небезпека того, що використання стадного почуття людей може бути використано або використовується в різних непристойних цілях політиками чи маркетологами.
«Іпотечний міхур ріс на роздуванні позитивного настрою, проте, коли він лопнув, багато людей втратили свої заощадження і житло. Ринкові бульбашки представляють собою приклад позитивної стадної поведінки і в певних обставинах можуть призводити до драматичних наслідків », – додав учений.
Дослідження онлайн-відгуків показало, що не всі теми обговорень провокують людей на стадну поведінку, і іноді люди перестають орієнтуватися на думку натовпу.
«Ми виявили, що стадна поведінка особливо видна в політиці, культурі, бізнесі і не проявляється в коментарях на тему економіки, IT та розваг», – стверджують автори дослідження, опублікованого в останньому номері журналу Science.
За їх словами, це дослідження дає більше питань, ніж відповідей. Тепер вчені мають зрозуміти природу «коригуючого ефекту на негативній стороні» і зрозуміти, як взагалі формуються колективні судження. «Наш меседж полягає не в тому, щоб позакривати агрегатори громадської думки. Ми вважаємо, що повинні підвести тверду наукову базу під розуміння того, як ці механізми працюють, і як ми можемо зробити ці системи чесними і захищеними від маніпуляцій та шахрайства », – вважає Арал.
Натхнення: www.i-g-t.org